Біосфера її вплив на інші оболонки Землі та взаємозв язки з ними Екологічні проблеми біосфери

Біосфера, її вплив на інші оболонки Землі та взаємозв’язки з ними. Екологічні проблеми біосфери

Форма і рухи Землі. Градусна сітка.

Географічні координати

Антарктида.

Відкриття та сучасні наукові дослідження

1. Форма І рухи Землі. Градусна сітка. Географічні ко$ординати

Земля має кулясту форму. Внаслідок обертання навколо осі Земля сплюснута (стиснута) біля полюсів, тому полярний її радіус коротший екваторіального на 21,4 км. Така форма називається е$ліпсоїд. Більш точ­но форму Землі описує геоїд («землеподібний»), поверхня якого майже збігається з рівнем Світового океану. Проте дійсна форма Землі складн­іша, виразити її геометричною фігурою неможливо.

Земля як планета бере участь одночасно в кількох рухах. Головними з них є орбітальний рух навколо Сонця і $добове обертання навколо осі.

Орбіта Землі — еліпс, близький до кола. У січні Земля опиняється трохи ближче до Сонця (147,1 млн км), ніж у липні (152,1 млн км). Довжина орбіти більше 930 млн км. Цей шлях Земля проходить за рік — 365 діб 6 годин 9 хвилин і 9 секунд. Вісь Землі нахилена до площини орбіти під кутом 66,5Р. Рух Землі навкол$о Сонця призводить до зміни пір року.

Земля також обертається навколо осі з заходу на схід. Повний оберт відбувається за добу (24 години). Результатом цього руху е зміна дня і ночі.

На глобус і географічні карти нанесена граду$сна сітка — система меридіанів і паралелей. Вона дозволяє визначити місце розташування будь-якої точки на земній поверхні за допомогою географічних коорди­нат — широти і довготи.

Побудова градусної сітки. При добовому обертанні Землі зберіга­ються дві нерухомі точки —- полюси, що являють собою точки перетину умовної земної осі з поверхнею планети. Полюсів два — Північний і Південний. На од$наковій відстані від них проведене умовне коло — ек­ватор. Паралельно екватору проводяться умовні кола — паралелі.

Меридіаном називають умовну лінію, проведену на поверхні землі від одного полюса до іншого. У кожній точці меридіан спрямований$ на північ і південь.

Географічна широта — це відстань будь-якої точки земної поверхні від екватора, виражена в градусах. Точки на Землі, що знаходяться на північ від екватора, мають північну широту (п$н. щ.). Точки на південь від екватора мають південну широту (пд. ш.).

Географічна довгота — це відстань у градусах будь-якої точки по­верхні від нульового меридіана — Грінвіцького, що проходить поблизу Лондона. На схід від Грінвіча буде східна довгота (сх. $д.), на захід — західна (зх. д.).

2. Антарктида. Відкриття та сучасні наукові дослідження, їх географічне значення. Україна — антарктична держава

Антарктида .майже цілком лежить за Південним Полярним колом. Південний полюс розташований майже в центрі материка. Антаркти­да — самий холодний і найвищий материк Зе$млі. Вона майже повністю вкрита льодом, тому велика її частина позбавлена органічного життя. На материку немає постійного населення.

У XVIII ст. англійський мореплавець Джеймс Кук досяг паралелі 71°10 пд. ш., але пробитися далі не зміг через суцільні льоди. У 1819 р. англійський капітан Вільям Сміт уперше побачив материк (на південь від мису Горн), першим висадився на берег. У 1820 р. російські мореплавці Беллінсгаузен і Лазарєв обійшли навколо Антарктиди, вперше оцінили її $розміри, описали льоди і клімат Антарктики, відкрили багато островів.

Першими досягли Південного полюса норвежець Р$уаль Амундсен (14 грудня 1911 р.) і англієць Роберт Скотпг (18 січня 1912 р.).

Всебічне дослідження материка почалося в другій половині XX ст., коли було створено більш 40 наукових станцій. Вчені встановили, що Антарктида складається з платформеної ділянки і скла$дчастих облас­тей. Під потужним шаром льоду (до 4000 м) сховані рівнини і гори. Вища точка в гірському масиві Вінсоя має позначку 5140 м. У західній частині відкриті діючі вулкани. Найбільший з них — Еребус. Середня висота материка над рівнем моря (разом із льодом) — 2040 м. Крижаний по­крив Антарктиди давить на земну кору, і вона прогнулася під його вагою (місцями навіть опустилася нижче рівня моря). Льоди сповзають в океан зі швидкістю $1 м на рік. При цьому краї льодовика розтріскуються, і від нього відколюються айсберги.

Клімат Антарктиди дуже холодний. Взимку температура повітря може опуститися майже до -90 °С. Довга полярна ніч, висока відбивна спроможність льодів і снігів, що$ веде до мінімуму одержання земною поверхнею сонячного тепла влітку, велика висота материка над рівнем моря — головні причини того, що Антарктида є самим холодним материком планети.

По краях материка і на Антарктичному півострові влітку утворюються оазиси -— ділянки, вільні від льоду. Рослинність скудна: мохи, лишайни­ки, декілька видів квіткових рослин. Тваринний світ пов’язаний з узбе­режжям і океанами, що омивають материк. У воді ба$гато планктона — корму для китів, тюленів, риб і птахів. Типові мешканці Антарктиди —-пінгвіни. Гніздяться буревісники, альбатроси, баклани, поморники.

Активне вивчення Антарктиди пояснює$ться великим інтересом до унікальності її природи. Антарктида — «кухня погоди», активний центр загальної циркуляції атмосфери. Вивчення льодів важливе не тільки як ресурсу прісної води, але і як індикатора глобального потепління кліма­ту. Вивчаються і мінеральні ресурси.

З 1955 р. українські вчені були учасниками всіх радянських антарктич­них експедицій, багато зробили для дослідження природи материка$. У 1995 р. Великобританія передала Україні станцію “Фарадей”. 6 лютого 1996 р. над станцією, названою на честь першого Президента АН України ^Академік Вернадський», було піднято прапор нашої країни. Станція знаходиться на острові Геліндез поблизу Антарктичн$ого півострова. З 1997 р. на ній працю­ють українські полярники, досліджують озоновий шар над Антарктидою, проводять метеорологічні, геофізичні, геологічні дослідження.

Post Comment