Етика і психологія в роботі юриста 2

ПРЕДМЕТ ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

$“ЕТИКА І ПСИХОЛОГІЯ В РОБОТІ ЮРИСТА”.

План лекції.

1. Загальне поняття етики та психології.

2. Предмет “Етики і психології в роботі юриста”.

3. Методологічні основи юридичної психології.

1. Термін “етика” походить від давньогрецького “ethos”. Предметом етики є сфера моральності – це проблеми обов’язку, свободи, відповідальності, це$ глибокий світ суб’єктивних переживань, ідеалів та прагнень. Це питання добра і зла, сенсу життя і ставлення до смерті, честі й гідності людини, сорому й совісті, любові і співчуття. До предмету етики належить також цілий комплекс проблем людської діяльності та міжлюдських стосунків. Етика вивчає проблемні сит$уації в конкретних галузях сучасної медицини, права, національних відносин тощо.

Психологія (від грецького психе – душа, логос – вчення) – це наука про закономірності розвитку і функціонування психіки$ як особливої форми життєдіяльності людини. Психологія проявляється у відносинах людини з іншими людьми, з собою, з оточуючим світом. Зародження психології як науки проходило на основі філософії.

2. Однією з галузей психології є юридична психологія – вивчає психологію$ державно-правових явищ як цілісність, в якій органічно поєднуються психологічне і юридичне і виділяються психологічна і юридична підсистеми, що перебувають у русі, розвитку і нерозривному зв’язку. Юридична психологія вивчає також закономірності особистості та її діяльності у сфері правових відносин.

Предметом дисципліни “Етика і психологія в роботі юриста” є основні моральні категорії та моральні яко$сті, які необхідні в професійній роботі юриста; закономірності та механізми психологічної діяльності людей в сфері різних правовідносин.

В своїй професійній діяльності юристам доводиться виясняти складні моменти, які склалися в людських стосунках, мотиви тих чи інших проступків, злочинів. Нерідко їм доводиься стикатися з такими людськими якостями, які спонукають особу до вчин$ення протиправного діяння – корисливість, помста, підступність, жорстокість, жадоба, кохання і ревнощі і т.д. В процесі здійснення своїх повноважень юристи спілкуються з різними людьми, які виступають як потерпілі, свідки, поняті, експерти. Вони мають різні характери, своє ставлення до оточуючого світу, індивідуальні особливості мислення, пам’яті, різний рівень розвитку. Юристи повинні все $це враховувати для того, щоб правильно орієнтуватися в складних відносинах та конфліктах, з якими їм доводиться мати справу, щоб правильно$ побудувати власну лінію поведінки при спілкуванні з підозрюваним, обвинуваченим, потерпілими, свідками.

Крім того, юристам часто доводиться стикатися з ситуаціями, коли від них вимагається міцна витримка, значна напруга розумових та моральних сил, вміння володіти власними $емоціями. Юрист повинен вміти раціонально розподілити власні сили та здібності, щоб зберегти результативність праці протягом робочого дня.

Знання етики і юридичної психології допомагає судді, прокурору, с$лідчому, адвокату та ін. успішно здійснювати свої обов’язки, використовуючи це знання в процесі професійного спілкування.

3. Методологія – це вчення про систему наукових принципів, форм і способів дослідження діяльності. Методологія як система має трирівневу структуру:

— фундаментальні загальнонаукові принципи;

— індивідуально-наукові принципи;

— система конкретних методів, які використовуються для вирішення спеціальних дослідницьких завдань.

Фундаментальні принципи засновані на узагальнюючих, фі$лософських положеннях, які відображають найбільш істотні властивості об’єктивної дійсності і свідомості із врахуванням навиків, набутих в процесі пізнавальної діяльності людини: принцип об’єктивного дослідження пчихіки, діалектични$й, історичний, структурно-системний, пізнавальний, принцип цілісності.

Принцип об’єктивного дослідження психіки потребує вивчення психічних явищ за їх $об’єктивними показниками, які виникають в процесі якоїсь діяльності. В основі цього принципу – ідея про цілісність свідомості, психіки та діяльності.

Діалектичний принцип розглядається в єдності з логікою і теорією пізнання. Він дозволяє обгрунтувати взаємозв’язок різних факторів як причинно-наслідкові відносини, що відображають реальну дійсність.

Системний принцип$ розглядає людину, особистості як системи, які мають певну структуру, взаємозв’язок різних елементів.

Принцип цілісності – дотримання цього принципу важливе тому, що тільки в цілісному уявленні об’єкта можна визначити його функції.

Історичний принцип – лежить в основі те$орії пізнання суспільства і теорії особистості як цілісних систем, які розвиваються в конкретних історичних умовах.

Пізнавальний принцип пов’язаний із загальнофілософською теорією пізнання і є методологічною основою для інших. Він полягає у дослідженні реалізації таких важливих психологічних категорій, як відчуття, сприйняття, уявлення, мислення, пам’ять.

$Індивідуально-наукові принципи визначаються особливостями тої чи іншої галузі науки: принцип детермінізму, причинної (каузальної) обумовленості психічних явищ; принцип вивчення психіки в єдності свідомості та діяльності.

Принцип детермінізму, причинної (каузальної) обумовленості психічних явищ допомагає пояснити психічні феномени закономірним впливом факторів, які передують якісь події, спричиняють її (наприклад, мо$жна аналізувати причини і умови, які сприяють вчиненню злочинів).

$

Принцип вивчення психіки в єдності свідомості та діяльності. Розуміння того, що психіка і свідомість людини напротязі її життя зазнають постійного впливу оточуючого середовища і являються його відображенням, допомагає пояснити, чому та чи інша людина скоїла злочин.

Відповідно до мети дослідження конкретні методи поділяються на три групи:

а) методи наукового дослідження, за допомогою яких вивчаютьс$я психічні закономірності людських відносин, які регулюються нормами права;

б) методи психологічного впливу, які застосовуються посадовими особами, що ведуть боротьбу зі злочинністю;

в) методи судово-психологічної експертизи (метод психологічного аналізу кримінальної справи, метод судов$о-психологічного інтерв’ю).

За способами дослідження методи бувають: спостерігання, анкетування, інтервю, лабораторний експеримент та ін.

Post Comment