Евкаліпт кулястий Eucalyptus globulus L 2

Назва реферату: Евкаліпт кулястий — Eucalyptus globulus L
Розділ: Біологія

$Евкаліпт кулястий — Eucalyptus globulus L

Листки евкаліпта кулястого містять летку олію (0,7—2 %), основ­ною складовою частиною якої е терпен цінеол, що має окислювальну і бактерицидну дію, терпени (пінен), альдегіди і сесквітерпенові спирти (міртенол, глобулол), смолисті речовини бал$ьзамічної природи, дубильні речовини, фітонциди.

Діють як expectorans, secretolyticum, desinficiens, bacteriostaticum, advulnans, antispasmodicum, hemostypticum, tonicum.

Застосовують у вигляді ві$двару: 2 столові ложки подрібнених лист­ків заливають 1 склянкою води, кип’ятять 5 хв., охолоджують. П’ють по 1 столовій ложці 3 рази протягом доби. У великих дозах можуть зумовити подразнення слизової оболонки органів травлення і спричи­нити блювання, загальну слабкість, судоми. Цим відваром промивають гнійні рани і рани, які погано гояться, спринц$юють піхву, полощуть горло при хронічному тонзиліті, роблять інгаляції при простудних хво­робах.

Препарати: листки евкаліпта (Folium Eucalypti), в упаковці по 100 г; брикети розміром 120Х65Х 10 мм, розділені на 10 частин — доз;

настойка евкаліпта (Tinctura Eucalypti), у флаконах міст­кістю 25 мл. Призначають по 15—ЗО$ та 10—15 крапель на 1 склянку теплої води для полоскань горла й порожнини рота;

евкаліптова олія (Oleum Eucalypti) містить 60 % цінеолу пінена. Для полоскань та інгаляцій при запальних захворюваннях

верхніх дихальних шляхів призначають$ по 15—20 крапель на 1 склянку теплої води. Входить до складу пектусину (Pectusinum) —див. М’ята перцева, дія інгаляційна;

інгакамф (Inhacamph), інгаліпт (Inhalyptum). Рекомен­дують при тонзиліті, фарингіті, ларингіті, афтозному і виразковому сто­матитах (3—$4 рази протягом доби; препарат тримати в роті, перед тим ретельно прополоскавши ротову порожнину теплою перевареною водою). Протипоказаний при чутливості до сульфаніламідів і летких олій. Евка­ліптова олія входить до складу мазі «Ефкамон» («Efcamonum»), яку застосовують при м’язовому, артритичном$у і невралгічному болю. Мазь втирають у шкіру по 2—3 г 2—3 рази протягом доби;

аерозоль камфомен (Aerosolum Camphomenum), у скля­ному балоні. Склад: евкаліптова, камфорна і рицинова олії (по 0,61 г), 1 % спиртовий розчин фурациліну (2 мл), оливкова олія (до 10 мл). При захворюваннях верхніх дихальних шляхів, переважно гострому риніті і фарингіті, інгаляції проводять 3^4 рази $протягом доби після їди. Проти­показаний дітям віком до 5 років і тим, хто працює в умовах з підвищеною запиленістю повітря;

хлорофіліпт (Chlorophylliptum) —суміш хлорофілів А і В. Застосовують при захворюваннях, зумовлених антибіотикостійкими шта­мами стафілококів — післяпологовому, післяопераційному сепсисі, пнев­монії, перито$ніті, опіковій хворобі, фаринго-, ларинготрахеїті, ентериті, коліті, для обробки ран і виразок, що погано гояться, ерозій шийки матки, для санації носіїв стафілококів. Препарати можуть зумовлювати алергію;

спиртовий розчин хлорофіліпту 1 % (ol. spirituosa chlorophyllipti), в упаковці по 100 та 200 мл. Для визначення реакції організму на препарат хворому дають випити 25 крапель хлорофіліпту, розчиненого в 1 столовій ложці води. При схильності до ал$ергії через 6—8 год будуть спостерігатись набрякання губ, слизової об$олонки горла. Якщо явища алергії не виникають, препарат призначають усередину при пневмонії, опіковій хворобі, носійстві стафілококів, фаринго-, ларин­готрахеїті, ентероколіті стафілококового походження, а також з метою запобігання післяопераційним ускладненням: по 25 крапель у 1 столовій ложці води 3 рази протягом доби за 40 хв до їди. При наявності стафіло­коків у кишечнику ставлять клізму (через добу). $Розчин для клізм — 20 мл 1 % спиртового розчину хлорофіліпту на 1 л перевареної води. Курс лікування — 10 клізм. Для обробки опікових поверхонь, трофічних виразок 1 % розчин додають до 0,25 % розчину новокаїну у співвідно­шенні 1:5. Для спринцювання піхви 1 столову ложку 1 % розчину хлоро­ф$іліпту беруть на 1 л води. Готують ex tempore;

розчин хлорофіліпту 0,25 % (Sol. Chlorophyllipti 0,25 %), у ампулах по 2 мл. Вміст ампули розчиняють у 38 мл стерильного і$зотонічного розчину натрію хлориду і повільно вводять (після одержан­ня результатів проби на алергію) по 40 мл 4 рази на добу внутрішньо­венне протягом 4—5 діб. Призначають при септичних станах, опіковій хворобі, пневмонії тощо. У разі перитоніту, емпієми 0,25 % розчин вводять внутрішньопорожнинно через дренажну трубку з 0,25 % роз­чином новокаїну у співвідношенні 1:20;

розчин хл$орофіліпту в олії 2% (Sol. Chlorophyllipti ‘oleosa 2 %), у флаконах місткістю 50 мл. Змочені розчином стерильні серветки вводять у піхву з метою лікування ерозій шийки матки.

М’ята перцева (холодна) — Mentha piperitae L.

Листки м’яти перцевої містять летку олі$ю (2,4—2,75 %), переважно 1-ментол (50 %), ментон (25 %), а також 1-ментон, d-феландрен, а-, 0-пінен, лимонен, депентен, цінеол, сабінен, пулегон, дубильні речови­ни (6—12 %), тритерпени (урсулову, олеанову кислоти), флавоноїди (діосметин, гесперидин)$, каротин, бетаїн, мінеральні солі, ензими.

Діють як analgeticum, antisepticum, stomachicum, carminativum, aromaticum, antineuralgicum, cholagogum, cholereticum, spasmolyticum, analgeticdm.

Застосовують у вигляді відвару (напару): 1 столову ложку листків заливають 2 склянками окропу, настоюють 10 хв. П’ють 2-^3 рази протя­гом до$би по 1 столовій ложці при здутті, недостатній ферментації, нудоті у вагітних. Зовнішньо використовують при сверблячих висипаннях. Має стероїдний ефект. При сверблячому дерматозі, нейродерміті, хронічній екземі, а також трофічних виразках і ранах, що погано гояться, рекомен­дують мазь «Пропоцеум» (Unguentum Propoceum),$ яка містить про­поліс.

Препарати: листки м’яти холодної (Folium Menthae pi­peritae), в упаковці по 100 г;

настойка м’яти холодної (Tinctura Menthae piperilae), у флаконах місткістю 10, 15 та 25 мл. Призначають по 10—15 крапель за один раз для збудження і поліпшення трав$лення, а також як вітрогін­ний і потогінний засіб і щоб зменшити нудоту. Діє жовчогінно. Як де­зинфікуючий засіб застосовують при гнійному бронхіті, бронхоекта-тичній хворобі. Сприяє розширенню вінцевих судин при стенокардії. У поєднанні з препаратами барвінку малого знижує артеріальний тиск;

м’ятн$а олія (Oleum Menthae). Для поліпшення смаку і санації осередків інфекції;

бороментол (Boromentholum), мазь. Склад: ментол (0,5 час­тини), борна кислота (5). Антисептичний і болезаспокійливий засіб для змащування шкір$и при свербінні, невралгії, для обробки слизової обо­лонки носа при нежиті;

меновазин (Menovasinum), у флаконах місткістю 40 мл. Склад: ментол (2,5 г), новокаїн (1 г), анестезин (1 г), етиловий спирт (до 100 мл). Для втирання в шкіру при невралгії, міалгії, артралгії і при дерматозах. При передозуванні можливі запаморочення, загальна слаб­кість, зниження артеріального тиску;

валідол (Validolum)—розчин ментолу в ментоловому ефірі ізовалеріанової кислоти. Табле$тки по 0,06 г в упаковці по 10 шт. і рідина у флаконах місткістю 5 мл. Призначають по 4—6 крапель на грудочці цукру при стенокардії, неврозах, істерії, а також як протиблювотний засіб при «повітряній і$ морській хворобах;

пектусин (Pectusinum), таблетки в упаковці по 10 шт. Склад: ментол (0,004 г), евкаліптова олія (0,0005 г), тальк (0,03 г), цукор (0,75 г). Призначають по 1 таблетці під язик при запальних процесах верхніх дихальних шляхів;

краплі «Евкатол» (Guttae «Eucatolum»), у флаконах міст­кістю 40 мл. Склад: ментол (0,25 г), настойка евкаліпта (50 мл), ети$ло­вий спирт 90 % (до 100 мл). Призначають по 5—10 крапель на склянку перевареної води для полоскання горла при захворюваннях верхніх ди­хальних шляхів;

оліметин (Ohmetinum), капсули по 1 г в упаковці по 12 шт. Склад-, олія м’яти перцевої (0,017 г), очищена терпентинова олія (0,0341 г), олія кореневища аїру тростинного$ (0,025 г), оливкова олія (0,9205 г), очищена сірка (0,0034 г). Призначають по 2 капсули 3—5 ра­зів протягом доби після їди при сечокам’яній і жовчнокам’яшй$ хво­робах;

свічки «А н есте зол» (Suppositona «Anaesthesolum»). Склад: анестезин (0,1 г), дерматол (0,04 г), цинку окис (0,02 г), ментол (0,04 г), жирова основа (2,7 г). При геморої 1—2 свічки вводять у пряму кишку;

зубні краплі. Склад: ментол і тимол (по 0,06 г), фенілсалі-цилат (0,75 г), гліцерин (2,5 г), етиловий спирт 96 % (25 г);

м’ятна вода (Aqua Menthae). Для по$ліпшення смаку і полос­кання ротової порожнини.

У разі підвищеної чутливості до ментолу не можна користуватись зубною пастою, кремом, які його містять, оскільки це може зумовити появу кропив’янки, почервоніння шкіри, головний біль. Тр$еба бути також дуже обережним при використанні олії для обробки шкіри немовлят. У великих дозах вона може спричинити блювання, атаксію, а інколи внаслідок дії на центральну нервову систему — прискорення частоти дихання, судоми і навіть смерть від паралічу центру дихання.

Post Comment