Філософія Імпресіонізм Потік свідомості Модернізм Авангардизм Декаденс Символізм

Імпресіонізм

– (від франц. – враження) – течія модернізму, яка визначається ушляхетнення, мінливих миттєвих відчуттівта переживань. Сформувався у Франції у кінці ХІХ ст. нас$амперед у малярстві (назва походить від картини К.Моне «Імпресія. Схід сонця» 1873) Представниками були К. Моне, О. Ренуар, Е. Деча.

Основними завданнями вважали витончено передати свої миттєві враження, настрої. У музиці – К. Дебусі. У літературі імпресіонізм представлений – брати Гонкури, А. Доде, Гіде мопассан, П. Верлен, С.$ Цвейч, М. Коцюбинський, М. Вороний.

Характерні ознаки:

1) суб’єктивність, зображення, ліризм;

2) використання тронів (метафор, епітетів, символів)

3) ліричні монологи, використання незакінчених думок, фраз, які допомагають показати плин на$строїв, вражень

Експресіонізм

– (від франц – вираження) – одна з евангардиських течій у мистецтві. Головним проголошувалось вираження світосрийняття. Досягалося це створенням виразни$х, яскравих, але умовних, деформованому образів, часто поданих у фантастичному чи гротеспному рапусі. Дійсність зображувалася у зіткненні протилежностей (позитивне – негативне, чуйне – жорстоке,..)

Потік свідомості

– засіб зображення психіки людини безпосередньо «з$середини», як як складного так плинного процесу. Представниками сипали «потоку свідомості» використовували цей засіб, як «техніку», як спосіб розповіді, який помічає в тому, щоб показувати психічний процес докладно, з найточнішою фіксацією думок, почуттів, підсвідомих поривань, у вигляді «потоку». Розповідь не підпорядковується хронології чи логіці, вона подається як ланцюг асоціацій основовідача, викликаних зовнішніми$ обставинами. Об’єктивна дійсність зображується через призму свідомості героя. (Джеймс Джойс «Джапамо Джойс», М. Пруст «Кохання Свана» («У пошуках втраченого часу»)

Модернізм

– (франц. moderne– сучасний найновіший). загальна назва нових течій нереалістичного спрямування. Мистецтво не наслідує життя (О. Уальд), воно звіляняється від соціальних зобов’язань , митці прагнуть нових форм.

Авангардизм

$

Декаденс

– (від франц – передовий загін) –відгалуження модернізму. Виникає у кризові періоди історії мистецтва, коли певний напрям або стиль $переживає вичерпність своїх зображувальних можливостей. Завдання авангардного мистецтва – розкрити кризові хворобливі явища у житті і культурі, які нерідко подаються у гіперспростованій формі, у запереченні традицій і шу$каннях супернової естетики (Рільне Р. М. , Аполлінер, Б. Пастернак, М. Хвильовий, Г. Косинка ).

– означає «занепад» (походить від Франції). У центрі у центрі декадентів стоїть людина, яка відчуває відчуженість у світі, втрату моральних ідеалів, віри у майбутнє. Декаденти – покоління «, що співає і плаче», плаче від «прози життя». Основними мотивами були від$чай, сум, песимізм, розчарування. Улюбленими темами стають підкреслена хворобливість і занепад життя, які перетворюють ся на джерело витончених переживань. Декаденс поєднує різні напрями, течії. Від романтизму він бере неприйняття оточуючого суспільства, розчарування, прагнення втекти від недосконалості життя у світ краси і прекрасної ілюзії. (О. Уальд – прихильний до естетизму)

Симв$олізм

– літературно-мистецький напрям, який розвинувся в умовах кризи суспільства, передчуття майбутніх соціальних порясінь. Для символізму властиві: інтерес до проблеми особистості і на саказанняметафоричність, музичністьність слова. Замість художнього образу використовують художній символ, що мав кілтка значень . Характерні теми самотності, туги, смутку невдоволення життям. Використовують розмір «сильний і легкий». Відображають картини чи образи нечітко,$ це сплетіння невиразного і точного, намиліший спів сп’янілий «(А. Рембо, М, Метерлін, Рільне Р. М. , ГІюсек, В. Брюсов, О. Блок)

Post Comment