Грецька цивілізація

План

1. Причини розквіту грецької цивілізації.

2. Мікенська культура.

3. Розвиток літератури й філософії.

ПРИЧИНИРОЗКВІТУГРЕЦЬКОЇЦИВІЛІЗАЦІЇ

‘Світова історія дуже високо оцінює культуру Давньої Г$реції. Практично всі відомі мислителі, незалежно від прина­лежності до різних епох, переконані в тому, що давньогрець­ка культура за правом$ посідає особливе місце. «Грецьким чудом* назвав цивілізацію давньої Еллади французький іс­торик XIXстоліття Ернест Ренан. І це аж ніяк не здається перебільшенням. Що ж спонукає людей так високо оцінюва­ти грецьку культуру? Адже всім відомо, що грецькій цивілі­зації не належить право називатися найдавнішою культур­ною цивілізацією. І притому вона далеко не єдина. Здавало­ся б, що Давньому Сходові треба б$уло б віддати пальму першості. Наприклад, Давньому Єгиптові або цивілізації ва-вилонян.«Чудо» грецької цивілізації пояснюється$ надзвичайно швидким ЇЇ розквітом. Давній Єгипет знаходився вже на початку IIIтис. до н. е. на такому ступені розвитку, що дає право вважати її перехідною від варварства до цивілізації. У VII—Vст. до н. е., у так званий період «культурного перево­роту», створюється грецька цивілізація. Саме в Греції вини­кає перша в історії демократії нова форма держави. Греція випередила всі давньосхідні держави в усьому: у науці, у філософії, у літерату$рі, в образотворчому мистецтві. І Це не­зважаючи на те, що ці цивілізації вже розвивалися протягом трьох тисяч років.

Ніхто поки $ще не зміг пояснити загадку такого швидкого розквіту грецької культури. Перші спроби були здійснені сами­ми греками вже в V ст. до н. е. Треки були впевнені, що бага­тьма досягненнями своєї культури вони зобов’язані саме Дав- ньому Єгиптові. Серед перших греків, які визнали вплив Єгип­ту на грецьку культуру, був відомий історик Геродот. Він висо­ко цінував досягнення єгиптян. Сократу належить тверджен­ня, що Пі$фагор повинен бути вдячний філософам Єгипту за розшифровку багатьох понять. Арістотель був упевнений, що саме ця країна стала батьківщиною теоретичної математики. Фалес, родоначальник грецької філософії, за походженням;був фінікійцем. Йому пощастило побувати в Єгипті, де він учився в жерців, запозичив у них уявлення про воду як першооснову всього сущого, а також знання з геометрії й астрономії.

$Схожі відомості ми зустрічаємо про Гомера, Лікурга, Де-мокрита, Геракліта й ще про багатьох інших видатних діячів грецької культури.

Спробуємо знайти причини такого поклоніння давньосхід-ній циві$лізації, їх існує кілька. Греки, знайомлячись із культу­рою країн Давнього Сходу, справді намагалися багато чого запозичити, їх приваблювало й те, що вони знаходили між своєю та давньосхідною культурою риси подібності, їм було відомо про те, що східна цивілізація має набагато глибші коре­ні, ніж їхня власна.

$Другою причиною пошуків був той факт, що давні греки дуже поважали старовину. У результаті цього вони готові були віддати пальму першості Сходові, приписуючи йому й свої власні досягнення.

У сучасній науці є й інші пояс$нення походження давньо­грецької цивілізації. Учений Ренан бачив причину такого гло­бального розквіту грецької культури у властивостях, що, на його думку, присутні в арійських мовах. Це абстрактність і метафізичність. Учені вбачали як одну з можливих причин і неймовірну обдарованість давніх греків. Дея$кі вчені вважа­ють, що причини слід шукати в конкретній історичній дійсно­сті першого тисячоліття до н. е. Є вчені, що не вбачають у культурі Греції ніякого «чуда». Відомий учений зі Швеції Ан-дре Боннар пише у своїй книзі, що культура греків грунтува­лася на рабстві. І взагалі, грецького народу не минули ті етапи, що їх пройшли у своєму розвитку всі народи. Учений пише: «Відправною точкою й об’єктом усієї грецької цивілізації є людина. Вона виходить із її потреб, вона $має на увазі її користь і її прогрес. Щоб їх досягти, вона зорює одночасно і світ, і людину, один за допомогою іншого. Людина й світ в$ уявленні грецької цивілізації є відображенням один одного — це дзер­кала, поставлені одне навпроти одного, які взаємно читають одне в одному».

Культура й філософія давніх греків сприяли розвитку й європейської культури. Саме Давня Греція показала людину як досконалий і прекрасний витвір природи. ,В усіх сфе$рах духовного й соціально-політичного життя проявився геній, талановитість грецької цивілізації. Його можна простежити й у поезії, архітектурі, скульптурі, живописі, політиці, науці й праві. Грекам вдалося створити н$ауку, що дотепер допомагає вченим робити все нові й нові відкриття. Європейці перейня­ли спадщину мікенської цивілізації.

МІКЕНСЬКАКУЛЬТУРА

Мікенці славилися своїм зодчеством. У них дуже багато чудових палаців-цитаделей, масивних архітектурних компле­ксів. У таких комплексах знаходилася безліч великих комор і приміщ$ень культурного й адміністративного призначення. Палаци були осередком військового й релігійного життя. У палаці стежили за всім: за організацією робочої сили, військо­вої справи, видачею продовольства особам, що виконують яку небудь роботу. Очолював діяльність палацу цар-жрець (вана-ка). Він був зобов’язаний зберігати «священний порядок у природі».

Люди в$ такому суспільстві були повністю залежними від релігійного світогляду. У давніх греків протягом довгого часу існувала ідея божественного походження кожної професії. Ще в Гомера мо$жна спостерігати детальний опис багатьох реме­сел. Гефест і Дедал, на думку того ж Гомера, були їх творцями. Мікенцям був властивий міфологічний світогляд. Рапто­во палацова система вичерпала свої можливості й канула в небуття. Зате виросли Нові сили: родова аристократія та сіль­ська громада, що належали до протилежних таборів. Гомер пише про це у своєму епосі, де вже замість царя головним стає «басилевс», що означає військовий проводир. На думку Гоме­ра, басилевси ведуть свій родовід від богів.$ Гомер за допомо­гою своїх творів намагався впливати на розум давніх греків. Його герої прагнули в будь-якій ситуації не забувати про честь, . славу й сумління. Це було нормою життя в мікенців.

У давніх греків демократизм був головним у їхньому об­лаштуванні життя. В основі держа$вного устрою лежала воля. Людина мала право на приватну власність (засоби виробницт­ва та, звичайно ж, землю). Це право ставало гарантією особи­стої волі громадянина. Він мав право продати або передати в спадщину свою приватну влас$ність, мав право вільно розпо­ряджатися виробленими товарами. Мікенці мали право безпо­середньо впливати на формування внутрішньої та зовнішньої політики держави й на антимонопольні закони, що перешко­джали концентрації економічної й політичної влади в руках однієї особи, родини, стану, класу. Що ж було недоліком при такому начебто справедливому ладі? Тільки повноправний громадянин саме цієї держави й тільки в межах своєї держави мав волю$. Якщо врахувати, що в ті часи існувало приблизно 2 тися$чі держав у Давній Греції, то можна зрозуміти, чому це вважається недоліком. Іммігранти й жінки, навіть перебуваю­чи у власній державі, не мали таких свобод. Те ж саме можна сказати й про рабів.

У греків була розвинута скульптура. Вона розвивалася постійно, була запозичена в цивілізації Єгипту, поступово по­чала вражати своєю жвавістю й$ більшою індивідуалізацією обрисів. Згодом вона перестає бути схожою на застиглий сим­вол і починає відбивати динаміку стосунків повноправних гро­мадян поліса.

Розвивалася і грецька архітектура. Спочатку греки захо­пилися будівництвом храмів. Потім чимраз збільшується бу­дівництво найважливіших центрів поліса — агор. Це площа для зборів народу, щоб вирішити політичні й економічні про­блеми. На ній почали будуватися будинки, що призначалися для різних громадських потреб — різ$номанітних урядових за­кладів, зібрань і т. п. З’являються будинки булевтерія, театру, гімнасій, палестри, стадіонів. Давні греки створили оригіналь­ні розробки $форми храмів і їхніх деталей. Давньогрецька ци­вілізація дивним чином відчувала пропорції побудованих спо­руд, ніколи не принижуючи почуття власної гідності вільного громадянина. З часів еллінізму в грецькій архітектурі з’явля­ються палаци царів, вілли царських $вельмож і заможних лю­дей. У містах з’являються каналізація й водопроводи.

Антична культура з’явилася як цивілізація міст-держав і залишалася до свого кінця такою, незважаючи на втрату мі­стами права на проведення незалежної зовнішньої політики, підкріпленої власними самостійними збройними силами. Але через чимраз більший наступ центральної імператорської вла-. ди на права муніципального самоврядування (аж до драко нівського оподатковування Юстиніаном) міста все-таки за­$непадали.

РОЗВИТОКЛІТЕРАТУРИ$ЙФІЛОСОФІЇ

Формуються міста, а разом із ними розвивається й грець­ка література. Виникають нові жанри, що надалі впливатимуть на всю європейську літературу. В архаїчну епоху були записа­ні зразки епосу, зокрема «Іліада» й «Одіссея» Гомера, що ста­ли предметами шкільної освіти не тільки в гімнасіях антично­сті, але й у гуманістичній (класичній) гімназії нового часу. Епос поступається місцем ліриці, адже аристократи, чиїм сере­довищем і був епос,$ віддають свої позиції демократії. Епоха архаїки подарувала світові багатьох талановитих поетів: Ал-кея, Сапфо, Анакреонта, Архілоха й багатьох інших. Класична епоха знайомить греків із драмою, у кожному місті виникають театри. З’являються драматурги: Есхіл, Софокл, Еврипід — трагіки, Арістофан — комедіограф. Ісегорія (рівна свобода слова для всіх громадян)$ й ісономія (політична рівноправ­ність) приводять до розквіту ораторського мистецтва. Демос-фен і Сократ стали відомими завдяки своїй ораторській майс­терності, а також політичній діяльност$і. І вони не були одино­кі. Існувала безліч чудових ораторів, які вміли красномовно переконувати народ.

Виникає історіографія, відомими представниками якої були Гекатей Мілетський, Геродот і Фукідид. Зростає й роль грецької філософії.

У нерозривному зв’язку з філо$софією розвивається та­кож і наука давніх греків. Відомо, що вже в античності в неї були досягнення, які дотепер використовуються сучасними вченими. Сучасні математика, геометрія, медицина й астроно­мія є, по суті, продовженням науки давнини. На належному рівні знаходилася й техніка. Слід ураховувати, що в часи ан­тичності вона не мала такого тісного зв’язку з науковими до­сягненнями, як сьогодні. Це зумовлено тим, що рабська праця була набагато дешевшою, а отже, вигіднішою, ніж техн$ічні розробки. Виняток ск$ладала тільки військова техніка. Незва­жаючи на це, інженери й техніки за тисячу років від епохи класики й до кінця античності дали сильний поштовх розвит­ку продуктивних сил, розширили асортимент товарів спожи­вання, підвищили їхню якість, збільшили їхню кількість. Нау­кові винаходи також використовувалися в суднобудуванні, піднімальних механізмах, гірській промисловості, водному го­сподарстві (це й трубопроводи, і$ водяне колесо). Використо­вувався тиск пари й повітря. І хоча давні греки застосовували рабську «працю для здешевлення роботи, проте саме в анти­чності були створені прогресивні конструкції плугів, косарки, жниварки й водяних млинів.

IVстоліття до н. е. стало століттям, коли повністю с$фо­рмувалася грецька система освіти. Греки мали можливість одержати загальну енциклопедичну освіту (енкюкліос пай-дейа). Така освіта було поширена в Римі, у часи християнсь­кого середньовіччя й навіть у період нового християнсько-демократичного часу (мається на увазі класична гімназія, гуманітарна освіта). До того ж відомі класичні мови, до чи­сла яких належать давньогрецька та латина, укоренилися в лексику багатьох інших мов, навіть і неєвр$опейських, назав­жди пов’язавши в єдине ціле культуру минулого з культу­рою сьогодення.

Post Comment