IP-телефонія 2

Національний університет «Києво-Могилянська Академія»

Кафедра інформатики

IP — елефонія

Реферат з курсу
«Інтелектуальні мережі»
$ студентки ДКТ-4
Сігаєвої Марини

Викладач:
Синявський О. Л.

Київ
1998

План

Вступ……………………………………………………………………………………………………………………………………… 2

Історія розвитку.$……………………………………………………………………………………………………………. 2

Шлюзи……………………………………………………………………………………………………….$………………………….. 3

Принцип дії IP-телефонії……………………………………………………………………………………………. 4

Сучасна ситуація на ринку IP-телефонії……………………………………………………….. 5

Література……………………………………………………………………………………………………………..$…………… 7

Вступ

Останнім часо$м все ширшим стає застосування Internet мережи. І якщо ще 5 років тому аналітики заперечували можливість передачі голосу через Internet, то сьогодні їхні погляди відкорінно змінилися. Наприклад, згідно з прогнозом дослідницької фірми Analysys у 2003 році на Internet-телефонію буде припадати 36% всіх міжнародних переговорів. Чим же викликано такий бурхливий розвиток ще зовсім недавно нікому невідомої технології? Справа в тому, що використання IP-телефонії доз$воляє в кілька разів зменшити витрати на послуги зв’язку (не лише голосового, бо насравді технологія дозволяє передавати і факси, і мультимедіа). Очікується, що ціни на телефонні послуги чер$ез Internet і звичайні телефонні мережі зрівняються в найближчі 3-5 років.

Історія розвитку

Одна з перших програм для передачі голосу через IP була запропонована ізраїльською компанією VocalTec. Її продукт під назвою Internet Phone дозволяв розмовляти через локальну мережу двом користувачам ПК. Пізніше було$ розроблено версію і для глобальної мережі. Для того, щоб отримати зв’язок потрібно було з’єднатися зі своїм провайдером, запустити програму Internet Phone і знайти потрібного абонента в списку активних користувачів. Над проблемами Internet-телефонії також активно працювали і працюють інші фірм$и. Зокрема, продукт NetMeeting фірми Microsoft вирізняється чудовою якістю звучання голосу, переданого через мережу. Програма WebPhone компанії NetSpeak також забезпечує чітке звучання, а крім того має безліч корисних функцій, прихованих за оманливо простим інтерфейсом, що нагадує сотовий телефон. Але всі ці програми не набули широкого розповсюдження, бо для зв’язку потрібно два вімкнені комп’ютери з завантаженим на них ПО одного виробника. Ситуація змінилася, коли наприкінці 1996 ро$ку почався випуск так званих шлюзів, що зв’язували Internet з телефонною мережою без використання комп‘ютерів.

Шлюзи

$

Використання шлюзів дозволило розмовляти не тільки за допомогою ПК, а й звичайних телефонів. Шлюзи під’єднуються з одного боку до Internet, а з іншого – до телефонної мережі. Коли дзониш з телефону на ПК, виклик передається через телефону мережу на шлюз. Потім шлюз надсилає виклик до ПК, при цьому він с$тискає та пакує телефонний сигнал для передачі через IP-мережу. Якщо на обох кінцях телефони, то голосовий сигнал надсилається через телефону мережу до найближчого шлюзу, де його буде оцифровано, поділено на IP-пакети, а потім передано на інший шлюз, найближчий до абонента. Цей шлюз приймає пакет, декодує його і відсилає через телефону мережу до потрібного абонента (див. схему 1).

Сх$ема 1: Організація Internet-телефонії

Серед виробників таких шлюзів компанії VocalTec, Clarent, Micom, Nuera Communications, Nortel, Lucent, Dialogic, ViaDSP.

На жаль, більшість шлюзів і клієнтського програмного забезпечення є нестандартними, що робить неможливим використання цих компонентів від різних виробників. Щоб вирішити цю проблему, група з 40 компаній, серед яких Cisco, VocalTec, NetSpeak, Micom, Nuera, Nortel, Dialog$ic та інші, вирішили підтримати стандарт H.323, який визначає передачу відео та аудіо в мережах з негарантованою якістю послуг, таких як Ethernet i IP.

Принцип дії IP-телефонії

У традиційній телефонії використовується принцип вс$тановлення з’єднання, що має назву комутація каналів. Це означає, що під час зв’язку відбувається тимчасовє з’єднання, якому виділяється весь канал зв’язку, незалежно від його зав$антаженості. Перевагою такого типу зв’язку є дуже незначний час затримки.

Під час передачі інформації через Internet відбувається зв’язок з комутацією пакетів. Це означає, що вся інформація розбивається на пакети, кожен з яких передається окремо від вузла до вузла без попереднього зв’язку між початковим$ та кінцевим пунктом. Кожен вузол мережі, через який передається IP-пакет повинен аналізувати цей пакет (тип, адреса відправлення і призначення, контроль цілосності та інші параметри). Через те, що таких вузлів можуть бути десятки, кожен з них повинен проводити аналіз, і, крім того, зв‘язок між ними часто залишає бажати кращого, виникають великі, непередбачені затримки в мережі. Також затримка може виникати під час стиснення та $відновлення голосового сигналу. Людське ж вухо починає сприймати уривчатість мови навіть при затримці 150 мс. Ось чому Internet не є ідеальним середовищем для комунікацій в реальному часі.

Але якщо розглянути передачу інформації в Intranet (локальній мережі, LAN), то ситуація буде дещо кращою. Тут все обладнання знаходиться під контролем однієї компанії, яка може конфігурувати його за власним бажання$м. Наприклад, можна проставити вищий приорітет проходження голосових IP-пакетів, порівняно з іншою інформацією, для якої час $затримки не є критичним. Це забезпечить більш якісну передачу мови.

Сучасна ситуація на ринку IP-телефонії

Широке розповсюдження телефонії через Internet поставить під загрозу прибутки оперетарорів телефонних мереж. Проте, відомі оператори, типу AT&T, $Deutsche Telecom, British Telecomunications (BT), не збираються спокійно підкорятися долі. AT&T вже починає надавати послуги Internet-телефонії в США і в азіатсько-тихоокеанічному регіоні. Deutsche Telecom придбала 21-відсоткову частину Vocal Tec і експерементує з новими сервісами.

Але, звичайно, розвитком IP-телефонії займаються не стіль$ки оператори телефонних мереж, скільки провайдери Internet послуг. Так ще в серпні 1997 року було укладено договір між такими провайдерами як Delta Three, Biztrans Technology, PacificNet, NetTel, Halidon, Access Power і компанією Vocal Tec, за яким послугами передачі голоса можна скористатися в багатьох країнах і містах, серед яких Гонконг, Токіо, Париж, Лондон, Москв$а, великі міста США. Компанія Global Exchange Carrier, що надає послуги зв‘язку і 11 Internet-провайдерів створили глобальну мережу для передачі голоса по IP, що охоплює США, Англію, Швейцарію, Германію, Австралію, Нову Зеландію, Японію, Корею, Ізраїль$. Аналогічні прослуги надають компанії WorldPort, Lucent, ITXC та інші.

Найперспективнішими ринками для IP-телефонії вважаються США, Австралія і Японія, де телефонні тарифи досить високі. У той же час, у Великобританії, де тарифи дальнього зв‘язку й без того низькі, $розвиток Internet-телефонії йде набагато повільніше.

Що ж до України, то поширенню IP-телефонії перешкоджає кілька факторів. Немає ще достатньо надійної інфраструктури каналів зв‘язку, хоча ситуація поступово покращується завдяки введенню оптоволокнових шляхів всередині країни та закордон. Організації, що забезпечують традиційні послуги зв‘язку, в розвитку IP-телефонії поки що не зацікавлені. Тому найбільш інтенсивно використовуєть$ся Intranet-телефонія всередині великих корпоративних компаній. Послуги ж Internet-телефонії надають лише кілька провайдерів, зокрема Infocom, Sovam Teleport, IP Telecom, які можут$ь забезпечити відповідну якість зв‘язку.

І хоча якість IP-телефонії не є такою ж високою, як в телефонних мережах, проте чому б не надати перевагу менш якісному, але значно дешевшому зв‘язку.

Література

1. Виктор Мазнюк, Сергей Галушка «Компьютер и телефон: работаем вместе», ж-л «Компьютерное обозрение», №16, 30 апреля 1998, стр. 14-22.

2. Сергей Галушка «Про$граммная мозаика для систем компьютерной телефонии», ж-л «Компьютерное обозрение», №16, 30 апреля 1998, стр. 22-26.

3. Владимир Табаков «Позвоним через IP», ж-л «CHIP», 9‘98, стр. 96-101

4.

Post Comment