Казахстан 25

Реферат на тему:

Казахстан$

Прапор Казахстану

Герб Казастану

Штандарт президента Казахстану

Площа — 2 717,3 тис. $км2. Населення -17 млн чоловік. Столиця — Астана.

Казахстан — одна з найбільших і найрозвинутіших країн Центральної Азії. Вона посідає дев’яте місце серед країн світу за розмірами території і п’ятнадцять в Азії за кількістю населення.

На півночі, заході і північному сході країна межує з Росією, на півдні — з Туркменістаном, Узбекистаном, Киргизькою Республікою, на південному сході -з Китайською Народною Республікою.

Через Казахстан проходять залізниці, що з$абезпечують зв’язок країн Центральної Азії з Росією, європейськими країнами і Закавказзям. Країна близько розташозана до індустріальних центрів Росії, що сприяє участі її у міжнародному поділі праці.

Природні умови та ресурси країни дуже різноманітні, що уможливлює розвиток багатогалузевого господарства. Казахстан має значний природно-ресурсний по­тенціал. На його території є запаси залізни$х руд (Тургайська западина), мідних (Казахський дрібносопковик), поліметалічних руд (передгір’я Алтаю), хромітів та нікелю (Мугоджари). Значні $поклади паливних ресурсів представлені вугіллям, наф­тою й газом. Кам’яне вугілля добувають у Карагандинському та Екібастузькому басейнах. Нафтогазоносна провінція охоплює Прикаспійську западину і півострів Мангишлак. Крім того, в країні є поклади фосфоритів, калійної та кухонної солей, азбесту, будівельних матеріалів.

Найбільшими водними басейнами є Каспійське і Аральське моря, озера Бал­хаш, Алаколь, Тенгіз, води яких солоні. Прісні озера — Зайсан, Марка$коль та ін. Водні джерела використовуються для зрошення, забезпечення населення і у вироб­ництві. Для цього споруджені канали Іртиш — Караганда, Волга — Урал, Великий Алматинський. На окремих річках побудовані ГЕС (Чардаринська, Кзил-Ординська, Капчагайська).

Справжнім лихом Каза$хстану та інших країн Центральної Азії стала екологічна катастрофа Аральського моря, пов’язана з нерозумним використанням водних ре­сурсів річок Амудар’ї і Сирдар’ї. Гостро стоять проблеми охорони земельних ре­сурсів, рекультивації, комплексного використання корисних копалин.

Для населення Казахстану характерні стабільні темпи зростання. Пересічна його густота — б чол. на 1 км2. У межах країни $населення розміщене нерівномірно, що пояснюється великими природними відмінностями, історичними та соціально-економічними умовами. Північні і південні райони мають більшу густоту населення, західні і центральні — меншу.

Міські жителі становлять більшість. Типовими є міста — центри гірничодобувної промисловості. Великі міс$та знаходяться здебільшого на півночі, $північному сході та півдні. Найбільші міські агломерації — Алмати (1,2 млн чоловік)та індустріальний центр Караганда (600 тис. чоловік).

У країні відчувається нестача трудових ресурсів, особливо в північних промис­лових районах. На структурі зайнятості позначається індустріально-аграрний тип економіки в країні.

Господарство Казахстану для свого розвитку має достатню і різноманітну природну базу. За роки радянської влади в країні склалася потужна промисловість, визначилася спеціалізація сільського господарства. Промисловість представлена паливно-ене$ргетичним, металургійним, хімічним, агропромисловим комплексами Участь країни в міжнародному поділі праці визначають такі галузі спеціалізації, як кольорова і чорна мет$алургія машинобудування, паливна, хімічна харчова промисловість. Кольорова металургія охоплює добування, збагачення і виплавку міді свинцю, цинку, титану, магнію, нікелю, вольфраму, молібдену тощо. Це переважно матеріаломісткі галузі, які в розміщенні орієнтуються на сировинну базу. Основні райони зосередження кольорової металургії — Центральний та Східний Ка­за$хстан (Жезказган, Балхаш, Карсакпай — мідь, Чимкент, Усть-Каменогорськ -свинець, цинк).

Основний центр чорної металургії — Теміртау. Тут виробництво розвивається на коксі$вному вугіллі Карагандинського і Екібастузького басейнів та залізній руді родовищ Кустанайської області.

У хімічній промисловості провідне місце займає видобуток і переробка фосфо­ритів у Південному Казахстані, виробництво мінеральних добрив, сірчаної кислоти і синтетичного каучуку. В останні роки дістали розвиток нафтохі$мія, виробництво пластмас, галузі основної хімії. Паливно-енергетичний комплекс представлений вугільною, нафтовою, газовою промисловістю. Провідне місце займає вугільна про­мисловість, що дає паливо на експорт. Сформувалися два великі видобувні центри: Карагандинський і Павлоград-Екібастузький. Нафтова і газова промисловість роз­виваються на заході республіки: півострів Мангишлак, Прикаспійська низовина. Осново$ю електроенергетики Казахстану є Карагандинська та Петропавловська теп­лові електростанції, що працюють на дешевому місцевому вугіллі, та гідравлічні (Усть-Каменогорська, Бухтарминська на Іртиші, невеликі ГЕС на гірських річках півдня та сходу).

Машинобудування спеціалізується переважно на виробництві устаткування для вугільної, нафтової, будівельної промисловості та АПК. Дістали розвиток сільськогосподарська (Акмола), тракторна (Павлода$р), електротехнічна (Алмати) галузі промисловості.

На основі провідних галузей економіки сформувались і розвиваються тери­торіально-виробничі комплекси: Карагандинсько-Теміртауський, Каратау-Джам-буль$ський, Мангишлацький, Павлодар-Екібастузький.

Агропромисловий комплекс спирається на розвинуте сільське господарство, яке спеціалізується на виробництві зерна та продукції тваринництва. Рослинництво пред­ставлене в основному зерновими культурами. Провідною є яра пшениця, посіви якої поширені на півночі країни в лісостеповій і степовій зонах. На заході степової зоні’

Культивую$ть також просо, а з технічних культур — соняшник і гірчицю. В півден­них районах вирощують озиму пшеницю, на зрошуваних землях — рис. Тут поши­рені також кукурудза на зерно, бавовник (у долина$х річок) і цукрові буряки. Великі площі зайняті під баштанними культурами, садами і виноградниками.

У зонах напівпустель і пустель і в горах розвивається тваринництво. Галуззю спеціалізації є вівчарство, основна продукція галузі — м’ясо, вовна. Тут також тра­диційно розводять верблюдів. На півночі більш поширене скотарство молочно-м’яснoro напряму, свинарство, птахівництво, конярство.

На осно$ві обробки сільськогосподарської продукції дістали розвиток борошно-мельно-круп’яна, консервна, тютюново-ферментаційна, плодоовочева галузі харчової промисловості.

Транспорт у країні представлений всіма$ видами. Провідну роль відіграє залізничний транспорт. По території Казахстану проходять Транссибірська, Транс-казахстанська магістралі, Турксиб та ін. Велике значення має авто­мобільний (особливо в північних районах) і повітряний транспорт.

Казахстан має тісні економічні зв’язки з країнами Центральноазіатського регі$ону, з Росією та з іншими країнами СНД, КНР, Монголією. На країни СНД при­падає більша частина експорту та імпорту Казахстану. Казахстан експортує вугілля — кольорові метали, зерно, м’ясо, вовну, імпортує деревину, машини, обладнан­ня, поліграфічну продукцію, тканини. Природні особливос$ті, історія ос­воєння краю і сучасні соціально-економічні умови спричинили тери­торіальні відмінності в розвитку про­дуктивних сил. За спеціалізацією та рівнем комплексності в межах країни виділяють Північний, Південний, Цен­тральний, Східний і Західний Казах­стан.

Територіальні відмінності Казахстану

$Назва і склад територій Галузі спеціалізації

Північний Казахстан (Північно-Казахстанська, Кустанайська, Кокчетавська, Тургайська, Акмолинська області)

Гірничодобувна, машинобудування (сільськогосподарське, тракторне, транспортне), харчов$а (м’ясна, молочна, маслоробна). Сільське господарство зернового напряму.

Центральний Казахстан (Карагандинська, Джезказганська області)

Вугільна, міцна, хімічна, чорна металургія. $Тваринництво.

Східний Казахстан Семипалатинська, Східноказахстанська області)

Кольорова металургія, хімічна, харчова (м’ясна, борошномельно-круп’яна), легка (швейна, взуттєва).

Південний Казахстан Алматинська, Джамбульська, Кзил-Ординська, Талди-Курганська, Чимкентська області)

$

Сільське господарство рослинницько-тваринницького напряму. Харчова (цукрова, плодовоовочева, тютюново-ферментаційна), легка (бавовняна).

Західний Казахаан Актюбінська, Актауська, Уральська, Мангишлацька області)

$

Нафтова, газова, нафтохімічна, кольорова металургія (хроміти), хімічна, харчова (рибна, макаронна, кондитерська), легка (хутряна, трикотажна).

Post Comment