Литва розповідь про природно-ресурсний потенціал та зовнішньоекономічні зв язки

РЕФЕРАТ

на тему:

“Литва – розповідь про природно-ресурсний потенціал та зовнішньоекономічні зв’язки”

$План

1. Загальні відомості, економіко-географічне і політичне положення.

2. Природно-ресурсний потенціал.

3. Характеристика населення країни.

4. Господарство:

а) промисловість;

б) сільське господарство.

5. Найбільші міста і їх коротка характеристика.

Літерату$ра

1. Загальні відомості, економіко-географічне

і політичне положення Литви

Литва знаходиться в північно-захі$дній частині Східно-Європейської рівнини й у соєю західної частини омивається Балтійським морем у районі Куржської затоки і впадання ріки Німан. З півдня і південно-сходу Литва граничить з Білорусією по р. Німан і далі по адміністративних границях (724 км), що залишилася з часів СРСР. На заході і південно-заході стикається з Республікою П$ольща (110 км) і Калінінградською областю Російської Федерації (303 км). На півночі загальна границя з Латвією складає 610 км. Територія Литви займає площу в 65,2 тис. км2 — 0.3% від усієї території колишнього СРСР.

2. Природно-ресурсний потенціал Литви

Литва розташована на лісисто-болотистій рівнині, висота над рівнем моря не перевищує 200 м. Нинішній рельєф сформувався близько 10 тис. років тому під впливом глобального зледеніння. Льодовик, рухаючи з півночі, згладив нерівності рельєфу і приніс із$ собою велика кількість моренових каменів — обкачаних гранітних валунів діаметром від декількох сантиметрів до 2-3 метрів. На зах$оді, біля узбережжя Балтійського моря, переважає низинна заболочена рівнина. На сході і південно-сході — пагорби з перепадом висот до 100 — 150 м, складене із суглинків. На правом бережу Німану часто зустрічаються виходи вапняків і с$ланців, що утворять берегові стрімчаки висотою 50-75 м.

Клімат Литви визначається близьким розташуванням Балтійського моря. Клімат м’який, узимку температура звичайно не опускається нижче мінус 10 З. Однак у силу високої вологості для жителів внутрішніх областей Євразії зима там переноситься важко. Літо нежарке, середня температура липня +18-20 З. Опадів випадає в середньому 600-680 мм у рік, що п$риблизно на 50% перевищує середні показники по Східноєвропейській рівнині.

Зима триває з грудня по лютий, сніг лежить не більш трьох місяців. Літня температура встановлюється звичайно в другій половині травня і тримається до кінця серпня. Весна й осінь характеризуються затяжними дощами.

На території Литви переважають невеликі ріки, що є правими припливами самої великої ріки -$ Німану. Річний стік складає 26 км3 у рік, з них 21 км3 — стік Німану. Дно рік звичайно замулено чи покрито піском з невеликою домішкою торф’яного$ мулу.

Німан є самою великою рікою Литви. Його довжина — 937 км, з яких більш половини граничить з територією республіки. Басейн Німану займає близько 70% території.

Дзеркало озер займає близько 1.5% території Литви, однак великих озер немає. Найглибшим озером є оз. Таурагнас (глибина 60 м). Найбільше озе$ро Литви — оз. Друкшяй (дзеркало 45 км2) Серед озер переважають озера льодовикового періоду, ложі яких сформувалося в результаті впливу льодовика. Післяльодовикові озера нечисленні і досить дрібні. Також є озера морського походження.

Практично ізольованою морською водоймою є Куршська затока, відділений від Балтійського моря вузької (0.4 — 4 км) смужкою суші — Куршською$косою. Його обсяг — близько 6 км3. Затока з’єднується з морем Клайпедською протокою, ширина якого 600-680 м. Оскільки в цю затоку впадає р.Німан, солоність води в ньому невисока.

Болота на початку століття займали близько 6% території Литви. Найбільш болотистим місцем була дельта Німану — вони займали при$близно 25% її площі. В даний час більш половини заболочених територій осушене і перетворено в луги і пасовища.

Литва знаходиться в зоні хвойних і змішаних лісів, що займають 28% території республіки. Соснові ліси$ складають 38% усієї зайнятої лісом площі. Широколистяні ліси існують тільки на невеликих ділянках родючих ґрунтів в областях м’якого морського клімату.

Ліси розподілені нерівномірно. На піщаних рівнинах вони займають 70% площі, а на слабко дренованих вододілах глинистих рівнин — до 50%. Великі ліси часто називають т$ерміном «гиря» по назвах прилеглих населених пунктів, наприклад, Дайнавос-гиря. Площі 15 лісових масивів займають близько 100 км2.

В усіх великих лісах водяться лось, дикий кабан, руда лисиця, козуля, за$єць. Іноді зустрічається рись. Через високу щільність населення в республіці в даний час дикі тварини збереглися в основному в Національному парку Литви й у 174 заказниках, що розташовані у всіх великих лісових масивах. З метою природоохоронних мір у даний час організовані 3 заповідники.

3. Характеристика населення Литви

У Литві проживає понад 3.5 млн. чоловік.$ 66% населення зосереджено в містах, що обумовлено розвитком промисловості. Найбільші міста: Вільнюс, Клайпеда, Шяуляй, Каунас і Панявежіс. У республіці мається велика кількість невеликих міст і сел$ищ міського типу з населенням не більш 50 тис. чоловік.

Середня щільність населення складає 55 чоловік на км2. Щільність сільського населення майже в 3 рази менше. Найбільш заселеними є південь і захід республіки.

80% населення — литовці. Близько 9% — росіян, 8% — поляків, інші представлені вихід$цями з інших народів (білоруси, євреї, цигани, латиші й ін.). Чисельність населення збільшується повільно, тому що природні приріст населення невеликий — 5 чоловік на 1000 жителів. В даний час ріст чисельності населення знижений через міграцію в Росію і республіки СНД. Середня литовська родина складається з 3 чоловік. Це зв’язано з традиційно високим рівнем $життя.

Працездатне населення республіки складає приблизно 52%. Через широке впровадження автоматизації і механізації на підприємствах останнім часом відбувається міжгалузевий перерозподіл працівників на користь невиробничої сфери (у її галузях зайня$те близько 25% працюючих).

4. Господарство Литви

а) Промисловість

Основу промисловості Литви складають 580 підприємств. Основу індустріального розвитку республіки складають промислові об’єднання в області енергетики,$ машинобудування і металообробки, а також хімії. У Литві виробляється весь спектр будівельних матеріалів (цемент, шифер, гравій, цегла і т.д.). Оскільки значна територія республіки зайнята лісовими масивами, добре розвита лісова і деревообробна промисловість.

Близько 2/3 промислової продукції виробляється в п’ятьох найбільших містах, перер$ахованих вище.

Енергетичні ресурси Литви невеликі; великих рік ні, тому на частку ГЕС приходиться лише мала частина вироблення електроенергії. Велика частина вироблюваної електроенергії приходиться на ТЕС. Майже все паливо ( в основному мазут і природний газ ) увозиться з-за кордону ,тому що своїх родовищ нафти і газу в Литві немає. Також як паливо використовується торф, що добувається в республіці.

$На території Литви знаходиться 130 підприємств цієї галузі. Машинобудування є спеціалізованим; тут виробляються верстати, устаткування, прилади, вироби електротехнічної, електронної, радіоелектронної промисловості. Електротехнічна промисловість спеціалізується на виробництві електродвигунів малої і середньої потужності. Великим верстатобудівним під$приємством є завод «Жальгеріс»; основні центри верстатобудування — Вільнюс і Каунас. Вільнюський завод свердлів є одним з найбільших підприємств цьо$го профілю в Європі. Також розвите машинобудування і суднобудування.

Основні напрямки розвитку хімічної промисловості — виробництво мінеральних добрив для сільського господарства, хімічного волокна для легкої промисловості, пластмас для машинобудування. Центрами виробництва мінеральних добрив є міста Кедайаняй і Йонава. Тут роблять суперфосфат, аммофос, сірчану кислоту, фосфорну кислоту й ін.

На основі хімічної промисловості розвивається фармацевтична промисловість, що спеціалізується на виробництві різн$их засобів для ін’єкцій.

Цю галузь формують близько 120 великих підприємств. У республіці існують 8 великих м’ясопереробних комбінатів, що поставляють продукцію не тільки на внутрішній ринок, але й у респу$бліки СНД.

Молочна промисловість представлена 5 великими молочними комбінатами. Широко відомі литовські сири, що останнім ча$сом усі частіше з’являються в магазинах Москви і З-Петербурга.

Основні рибопереробні підприємства знаходяться в Клайпеді. Вони роблять рибні консерви, копчену і солену рибу, кулінарні вироби.

Через невеликі розміри республіки в останні роки одержав розвиток автомобільний транспорт. Він дозволяє здійснювати доставку за принципом «від дверей до дверей$». Велику роль тут грають вантажні автомобілі середнього класу (вантажопідйомність до 5 тонн). Пасажирські перевезення в Литві виробляються по 498 міжміських маршрутах.

Залізничний транспорт із недавнього часу здійснює тільки транзитні перевезення з Росії в Калінінградську область. Активно використовується залізнична вітка, що з’$єднує Північно-Захід Росії і країни Балтії з Польщею. Загальна довжина залізниць не перевищує 2000 км.

Окрему велику роль у житті Литви грає морський транспорт. Литовські порти обслуговують потреби не тільки республіки, але і сусідніх регіонів у Росії і Білорусії. Найбільший порт — Клайпеда, усього в Литві мається близько 40 морських портів. Транзит через литовські порти приносить вели$кий доход у бюджет держави.

б) Сільське господарство

У сільському господарстві зайняте близько 20% працездатного населення республіки. Сільськогосподарський угіддя займають близько 50% території республіки, орні площі займають близько 40%. Виробляється меліорація земель, осушення боліт.

Під зернові культури зайнято більш половини посівних площ (близько 1.2 млн га). Найбільші площі відв$едені під ячмінь. Також вирощують озиму пшеницю, овес, бобові. Частина землі відведена під вирощування льону і цукрового буряка. Картопля вирощується практично у $всіх районах Литви. Великі простори займають посіви кормових культур, багаторічних і однолітніх трав. Під суспільні сади відведене близько 50 тис. га. Основні культури — районовані сорти яблунь, вишень і зливши.

Основні напрямки у тваринництві — молочне скотарство і беконне свинарство. Птахівництво спеціалізоване і сконцентроване — побудовано 5 великих птахофабрик.

Оскільки значну частину Литви займають оз$ера і штучні водойми, то розвиток рибництва отримало широке поширення. Як основні види розводять дзеркального коропа, карася, ляща. У ріках і озерах у достатку водяться прісноводні раки, що у великій кількості вивозяться в Росію. У приморських населених пунктах активно діють рибальські кооперативи і приватні підприємства, ор$ієнтовані на вилов оселедця і кільки.

5. Найбільші міста і їх коротка характеристика

Вільнюс (колишній Вільно, Вільна), столиця Литви, на р.Наріс (Вілія). 514 тис. мешканців. Залізничний вузол. Провідні галузі промисловості міста: машинобудування (приладобу$дування, електро-технічне, верстатне, інструментальне) і металообробка; розвинуті хімічна і легка промисловості, харчова. 6 вузів ( в т.ч. університет з 1579 р.). 5 театрів, 7 музеїв. Серед архітектури: залишки Верховного замку (14-15 ст.), Старе місто з будівлями 17-18 ст., церква Онос (16 ст.), П’ятеро ір Повіло (17 ст.), кафедральний собор і ра$туша (18 ст.).

Каунас (до 1917 р. офіційна назва Ковно), місто, районний центр. Порт на р.Нямунас (Нем$ан), при впаданні в нього р.Наріс. 389 тис. мешканців. Залізничний вузол. Розвивається машинобудування (виробництво верстатів, електромоторів, телевізорів та ін.) і металообробка, легка (текстильна, трикотажна та ін.), харчова, поліграфічна, хімічна промисловості. Розміщена Каунаська ГЕС. 5 вузів. 8 музеїв ( в т.ч. художній музей ім..М.К.Чюрльоніса). 3 театри. З архітектури ц$ікавість складають Замок (13-17 ст.), костел Вітауто (15 ст.) та ін.

Висновок

Литовська Республіка після розпаду Союзу РСР намагається знайти своє місце в Європейському економічному співтовари$стві, переорієнтувати свою промисловість на нестатки Заходу. Однак у силу надзвичайно твердої конкуренції на західному ринку успіхи по просуванню литовських товарів більш ніж скромні. Тому в останні роки промисловість республіки починає усе активніше співробітничати зі своїми старими партнерами в рамках екс-СРСР. Всі обіцянки по якнайшвидшій інтеграції литовської промисловості в Загальний Ринок до останнього часу так і залишаються обіцянкам$и.

Небажання Уряду і Парламенту Литви приєднатися до СНД істотно ускладнює і без того непросту економічну обстановку в країні. Великий потік російськомовної емігра$ції привів до того, що значна частина високотехнологічних виробництв, включаючи Інгалинську АЕС, знаходяться на грані зупинки. Уміли спрямовані дії на підйом націоналістичних настроїв литовців, що з’явилися основною причиною хвилі еміграції з республ$іки, останнім часом пішли на збиток. Уряд навіть уживає напівофіційних заходів для того, щоб запобігти від’їзд у Росію висококваліфікованих кадрів. Однак ці півзаходи не є досить ефективними.

Використана література:

1. Країни світу. Довідник. – К., 2001.

2. Географічна енциклопедія. – К., 2000.

Post Comment