Макроекономічний зміст та наслідки

ТЕМА №7. БЕЗРОБІТТЯ, ЙОГО МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ

ТА НАСЛІДКИ.

1. Напрями основних потоків ринку праці та їх зв’язок із ви-

дами безробіття.

2. Вплив відхилень безробіття від природнього рівня на вели-

чину фактичного$ ВНП. Закон Оукена.

3. Суть неокласичного та кейнсіанського пояснень явища без-

робіття.

4. Зміст моделей фрикційного, структурного та циклічного без-

робіття.

1. Безробіття, так само як і інфляцію, ми розглядаємо як

явище$, що засвідчує порушення рівноваги, тобто як результат

певних макроекономічних коливань. Щоправда, як буде показано

далі, не всяке безробіття є порушенням або відхиленням від

норми. Оскільки воно спо$стерігається в усіх країнах ринкової

економіки і в різні часи, то його можна певною мірою також

вважати своєрідною нормою.

Чому безробіття є макроекономічним явищем? Для тлумачен-

ня наводять, як правило, два аргументи.

Перш за все наявність безробіття є свідченням недовико-

ристання ресурсів суспільства, а отже, і чинником, що діє в

бік зменшення ВНП, сукупної пропозиції.

По-друге, безробіття — це, окрім усього, певна кількість

людей із меншою платоспроможністю, що спричиняє зменшення су-

купного попиту. Отже, безробіття вплива$є на макрорівновагу з

двох боків: і з боку попиту, і з боку пропозиції.

Досвід засвідчує: певний відсоток безробіття існує зав-

жди. Покладаючись на цей безперечний факт, можна висловити

припущення, що певний рівень безробіття є нормою, певною

мірою $природним явищем. Щоб зрозуміти природність певної нор-

ми безробіття, слід розглянути основні потоки на ринку праці:

Знайшли роботу або повернулися на старі робочі місця

ПРАЦЕЗДАТНІ

Втратили роботу надовго че-

Безробітні

$Працюючі

рез структурні зміни або

скорочення

зали$шили роботу за власним бажанням

Вийшли зі складу Повертаються до

працездатних (пен- роботи

сіонери, матері, що

Непрацездатні

доглядають дітей) Вперше шукають

роботу

Пояснення до схеми:

1. Ця досить спрощена схема потоків на ринк$у робочої сили

ілюструє пряме та опосередковане (непрацездатними) перет-

ворення працюючих на безробітних, і навпаки.

2. Загальна кількість безробітних формується чотирма пото-

ками:

а) працівниками, що втратили роботу внаслідок струк-

турної перебудови виробництва або його скорочення у період

кризи;

$

б) працівниками, що залишили роботу добровільно;

в) тими, що раніше не працювали і вперше з»являються на

ринку праці у пошуках роботи;

г) тими, що колись мали роботу і з»являються на ринку

праці повторно.

2. Вважається, що нормальний (природний) рівень без-

робіття є вел$ичиною змінюваною. Він змінюється під впливом

рівня добробуту домогосподароств, застосованих у підприє-

мницькому секторі технологій, урядової політики тощо. Зок-

рема, прийнято вважати, що наприкінці 60-х років природний

рівень безробіт$тя становив близько 5% , а у 80-х роках зріс

до 5,5-6% від загального числа працездатних.

Як існування неприродного безробіття визначає стан еко-

номіки, макроекономічну рівновагу? Щоб відповісти на це запи-

тання, розглянемо зв»язок: безробіття — реальний ВНП (сукупна

пропозиція).

Вв$ажається, що перевищення безробіттям природного рівня

спричиняє певну втрату ВНП:

Втрата

ВНП

Потенційний

(природний)

ВНП

$

Реальний

ВНП

= —

У вищенаведеній формулі складність для розрахунку може

становити лише визначення п$отенційного (природного) ВНП.

Останній визначається так:

Потенційний

(природний)

ВНП

94,5 % від

кількості

$працездатних

Нормальна

к-сть роб.год.

протягом року

$

Середня продуктивність

праці

= х х

Перший множник для розрахунку потенційного рівня без-

робіття означає: у формулі закладено, що нормальним (природ-

ним) рівнем є 5,5% (100% — 94,5% = 5,5%).

Непрямий (обернений) зв»язок між відхиленням безробіття

від природного рівня і відхиленням реального ВНП від природ-

ного був визначений$ Артуром Оукеном. Суть розкритого ним

зв»язку можна сформулювати так: 1% пункт відхилення без-

робіття від природного рівня (6%) означає відхилення ре-

ального ВНП від потенційного на 2,5%-их пункти.

Рівень Відповідно до цього за-

безро- кону, якщо безробіття

біття встановилося на рівні

% 8%, тобто перевищило

8 природний рівень на 2

6 процентні пункти.

4 (8%-6%=2%), то $реальний

2 ВНП відхилився від по-

тенційного на 5 процент-

них пунктів.

90 95 100 (2,5*2=5).

ВНП нормальний/ ВНП потенційний %

3. Різні макроекономічні аспекти явища безробіття відмічені

у його двох трактуваннях: неокласичному та кейнсіанському.

Із вступного курсу економічної теорії, в якому роз-

глядається класичне і кейнсіанське трактування безробіття$,

відомо, що більш «макроекономічним» є кейнсіанське пояснення.

Адже саме воно пов’язує безробіття із сукупним попитом. Кла-

сичне пояснення пов»язувало безробіття із рівнем зарплати.

Проте сучасні неокласики, котрі пов»язують безробіття також

із загальним рівнем$ цін, економічними передбаченнями головних

економічних суб»єктів, зробили це пояснення більш «макро-

економічним». Отже, зупинимось на неокласичному поясненні

безробіття. Воно акцентує увагу на таких явищах, як

жорсткість зарплати, негнучкість цін, хибні передбачення щодо

інфляції.

Жорсткість зарплати. Ідея $жорсткості зарплати є роз-

витком і конкретизацією ідеї класиків про завищеність зар-

плати. Жорсткість, тобто нездатність зарплати бути гнучкою і

регулювати ринок праці в напрямі забезпечення повної зайня-

тості, пояснюється принаймні трьома причинами: законодавством

про мінімальну зарплату, монополізмом профспілок, намаганням

використати зарплату з метою стимулювання ефективності вироб-

ництва. Графічно вплив цих факторів відображається так:

W S Пояснення до графіка:

1. Від традиційного зображ$ення

рівноваги на ринку праці цей

графік відрізняється розміщен-

ням лінії пропозиції вертикаль-

Wr A но щодо осі зарплати. Це зроб-

лено для того,щоб підкреслити

заданість (відносну незмін-

We D ність) кількості працездатних.

2. Проекція точки А, що утво-

рюється на перетині ліній по-

зайнят$і безробітні L питу на працю і жорсткої зарп-

лати (Wr ) на горизонтальну

вісь, демонструє розподіл працездатних на працюючих і непра-

цюючих.

Розглянутий графік засвідчує, що рівень зарплати є засо-

бом вирішення або загострення суперечності між працюючими

(інсайдерами) і непрацюючими (аутсайдерами). Чим вищою стає

зар$плата для працюючих, тим за інших рівних умов стає більшою

кількість безробітних. У цьому напрямі діє підвищення

мінімальної зарплати і явний (чи неявний) тиск профс$пілок при

укладанні трудових угод між найманими працівниками і

підприємцями. Уявлення, що зарплату можна використовувати як

стимул для кращої роботи і засіб запобігання плинності

кадрів, також зумовлює «негнучкість» зарплати щодо зниження.

Негнучкість цін. Коли йдеться про рівень зарплати, зав-

жди мають на увазі реальну зарплату, тобто W/P. Зрозуміло, що

рівень цін на товари та послуги (P) є зовнішнім, щодо ринку

праці, чинником. Якщо виявляє недосконалість ринок товарів та

послуг,$ то так само стає недосконалим і рівень зарплати як

засіб саморегулювання ринку праці. Навіть коли між проф-

сп$ілками та підприємцями існує домовленість про стабільність

зарплати на певному відрізку часу, то реально зарплата може

продовжувати змінюватися під впливом цін.

Хибні передбачення. Суб’єкти,що домовляються про зар-

плату,намагаються передбачити майбутні ціни.Але у своїх пе-

редбаченнях учасники угод можуть помилятися,тоді безробіття

може відрізнятися від свого природного рівня.

Кейнсіанське трактування безробіття також грунтується на

ідеї $певної недосконалості ринку.Але у своїх передбаченнях

учасники угод можуть помилятися,і коли ці передбачення ви-

являються невірними,безробіття може відрізнятися від свого

природного рівня.

Відповідно до своїх уявлень про причини безробіття не-

окласики висловлюють і пропозиції щодо політики держави для

його подолання.Передусім — держава повинна змусити ринок пр$а-

цювати.Серед «змушуючих» засобів — зменшення соціальної допо-

моги,що стимулюватиме беєробітних більш активно шукати ро-

боту.

Кейнсіанське трактування безробіття також грунтується на

ідеї певної н$едосконалості ринку.Але якщо для класиків ця не-

досконалість породжена втручанням держави у дію ринкових

сил,то для кейнсіанців,навпаки,причина недосконалості зак-

ладена у власне ринковому саморегулюванні.Фактично кейн-

сіанське трактування — це тлумачення циклічного безробіття,

спричин$еного періодичною відсутністю ефективного попиту.Не-

ефективний попит,у свою чергу,пояснюється заниженими доходами

домогосподарств.Логіка пояснення має такий вигляд:

AD Inv E ,де E — зайнятість.

Як відомо,кейнсіанські рекомендації щодо обмеження без-

робіття зводились до пропозиції стимулювати сукупн$ий попит з

боку держави.

З кейнціанської моделі виходить , що уряд може стабілізувати економіку з допомогою відповідної фіскальної політики. Збільшення державних видатків і скорочення податкових ставок веде до збільшення сукупного попиту. Масштаби збільшення залежать від величини мультиплікатора, яка буде різною для державних видатків, трансфертних платежів і податків. Під час Великої депресії 30-х років уряд США намагався вплинути таким чином на сукупний попит, а також сформував програму суспільних робіт, в відп$овідності з якою було утворено близько 4 млн. робочих місць. Такий же підхід мав місце і в інших ринкових економіках в періоди стагнації і масового безробіття. Критики цього підход$у рахують, що збільшення зайнятості в державному секторі повністю або частково нейтралізується її скороченням в приватному секторі. Вони також рахують, що програми по створенню робочих місць неефективні ще і того, що вони надають допомогу робітника з низькими доходами і з низьким рівнем кваліфікації, тоді як безробітними часто в$иявляються висококваліфіковані робітники, що ці програми не мають довгострокового ефекту. Прибічники цих програм визначають, що ринок праці суттєво диференційований, що попит на працівників низької кваліфікації в приватному секторі являється обмеженим, що програми суспільних робіт зменшують безробіття серед некваліфікованих працівників.

4. Розглянемо з позиції центральної для даної теми проблеми

«безробіття та рівновага» $різні види безробіття: фрикційне,

структурне та циклічне.

Проблема фрикційного безробіття — проблема тривалості

перебування певної кількості людей без роботи у проміжку,коли

вони залишили одну роботу і ще не влаштувалися на іншу.Для

оцінки ве$личини фрикційного безробіття необхідно врахувати

дві обставини:кількість людей,що добровільно змінили роботу,

і тривалість їх перебування » між роботами».

Наприклад,нехай протягом року 6 % працездатних змінило

роботу і кожен з цих людей шукав нового місця приблизно

місяць. Тоді втрата зайнятості за рахунок фрикційного без-

робіття складає: 1

6 % — = 0,5 %.

12

Оскільки фрикційне безробіття — це результат добровільно

го і тимчасового скорочення пропозиції,то в його моделімають

б$ути відображені зміни у пропозиції праці.

W S2 1.На графіку відображено скорочення

S1 пропо$зиції праці і відповідне ско-

pочення зайнятості.

2.Стрілками показано зміщення про-

W1 D позиції і її повернення у поперед-

ній стан.

L2 L1 L

Структурне безробіття,на відміну від фрик-

ційного,стосується зрушень лінії попиту на працю.

Розглянемо явище структурного безробіття на умовному

прикладі,що дасть змогу побудувати графічну модель.

Нехай ринок країни складається лише з ринку вчительських

послуг.Певного року,коли попит і пропозиція врівноважились,на

ринку були представлені 8 вчителів фізики і 2 — економіки.На-

$ступного року структура попиту змінилась:ринок потребував 4

викладачів фізики і 6 — економіки.

На перший погляд,сукупний попит має залишатись незмінним

$

адже 8+2=4+6.Але насправді попит зменшується і виникає без-

робіття,тому що вчителі фізики не можуть одразу стати вчите-

лями економіки.Таким чином,другого року роботу матимуть лише

4 вчителі фізики і все ті ж 2 вчителі економіки.

W

Ринок послуг вчителів фізики.

2 4 6 8 L

W D D

A

$

B Ринок послуг вчителів економіки.

D

2 4 6 8 10 L

Нижній графік є результатом поєднання двох верхніх гра-

фіків у тому розумінні,що проекція

$

W D точки Е на горизонтальну вісь пока-

зує суму значень по горизонтальній

D D D осі точок В та С.

E

Загальний ринок праці.

2 4 6 8 10 L

працюючі безробітні

Деякі країни,зокрема Швеція, мають великий досвід у по-

доланні структурного безробіття.Він засвідчує,що як запобіжні

та протидіючі безробіттю засоби ефективно спрацьовують:

а)гнучка система освіти,здатна орієнтуватись на змінюваний

попит;

б)територіальна мобільність робочої сили;

в)бюджетно-податко$ва політика,спрямована на створення нових

робочих місць;

г)доступність інформації про стан ринку праці;

д)широка мережа закладів,де ведеться перекваліфікація праців-

ників відповідно до нового типу.

Циклічне безробіття прийнято розглядати як безпосередній

$

наслідок недостатнього попиту.

Фактично модель циклічного безробіття вже була роз-

глянута тоді, коли аналізувався кейнсіанській погляд на без-

робіття.Розміщення лінії сукупного попиту (AD) нижче того

рів$ня,який забезпечує повну зайнятість, пояснювало феномен

циклічного безробіття.

Періоди збільшення споживчих витрат збігаються із зме-

ненням рівня безробіття,а у період скорочення витрат рівень

безробіття збільшувався.

Особливих рис набуває безробіття у постсоціалістичних

країнах.Це невідповідність визнаного(офіційного) і реально

існуючого безробіття та у хронічному незаповненні вакантних

робочих місць.

Особливість українського безробіття початку 90-х років

можна пояснити і специфікою його$ окремих видів. Незважаючи на

кризовий стан економіки, циклічне безробіття ще не набуло

розмаху завдяки його штучному стримуванню шляхом дотування

підприємств державного сектора. Так само гальмується

повільністю ринкових перетворень і структурне безробіття, го-

ловний поштовх яко$му дала лише реорганізація військово-

промислового комплексу. Фрикційне безробіття спричинене пере-

дусім низькою зарплатою у державному секторі.

Намагаючись прогнозувати подальшу ситуацію з безробіттям

в Україні, необхідно враховувати чинники, що діятимуть як у

бік збільшення, так і в бік$ зменшення його рівня. Зростання,

зокрема, спричинятимуть:

1) потреба структурної реорганізації неефективної економіки;

2) зняття штучних обмежень щодо росту циклічного безробіття;

3) дефіцитність інвестицій для створення нових робочих місць;

$

4) відсутність досвіду роботи служб зайнятості, дисципліни і

відповідальності виконавчої влади.

До чинників, які діятимуть у бік скорочення безробіття,

можна віднести:

1) безмежність незадоволеного попиту і можливість створення

нових робочих місць у багатьох сферах, особливо у сфері пос-

луг;

2) дотеперішня нерозвиненість приватного сектора і наявність

тіньової економіки, які в разі зняття адміністративних пут

зможуть залучити значну частину непрацюючих;

3) традиційно низький рівень зарплати і слабкість профспілок,

які н$е можуть домогтися підвищення загального рівня зарплати

і пов’язане з цим обмеження попиту на працю.

Основні положення і висновки.

1. Безробіття, що формується різними потоками на ринку праці,

складається з двох частин: природного (нормального) рівн$я

та рівня, що перевищує природний. Величина природного

рівня є змінюваною і формується низкою зовнішніх чинни-

$ків.

2. Встановлення безробіття на рівні, що перевищує природний,

спричиняє відхилення фактичного ВНП від потенційного (при-

родного) ВНП, що міг би бути створений. Зв’язок між від-

хиленням рівня безробіття від природного та втратою ВНП

відображений у законі Оукена.

3. Існує два принципово відмінних трактування безробіття:

неокласичне та кейнсіанське. Неокласичне, що є своє-

рідною конкретизацією класичного, пояснює безробіття

жорсткістю зарплати, негнучкістю цін і хибністю кономічних

передбачень. Кейнсіанське трактування грунтується на $ідеї

недостатності сукупного попиту.

4. Природа кожного з видів беробіття (фрикційного,структурного

та циклічного) може бути відображена в моделі. Модель

фрикційного безробіття грунтується на відхиленні лінії про-

позиції праці, структурного — передбачає зсув лінії попиту

на пр$ацю. Модель циклічного безробіття — різнонаправлені

зсуви ліній, що відображають сукупний попит і рівень безро-

біття.

Post Comment