Молодь у політиці

ВСТУП

Політично-активна молодь західної України сподівається на зміну політичних лідерів, що ринуться зав$оювати схильність молоді західної України, але зараз це буде непросто. Для них політичні реалії дня сьогоднішнього, м’яко кажучи, набагато менше привабливі, ніж на початку 90-х. Тоді на західнії Україні сильний вплив на молодь, зокрема, студентську, мали$ радикальні націоналістичні організації: СНПУ, УНА-УНСО. Але, не проводячи останнім часом якихось конкретних акцій, вони в значній мірі загубили свої позиції в молодіжному середовищі.

Зараз молоді радикали відійшли від суспільно-політичної діяльності і згадують про $свій нонконформізм, тільки коли збираються «на пиві». Зустрівши знайомого, котрого декілька років тому знав як одного з ватажків ультрарадикального студентського націоналістичного клубу, запитав у нього: «Де ти зараз?» і почув у відповідь: «Тільки ти не дуже смійся — у «Злагоді».

І отут мова не йде про якесь зрадництво поглядів — обставини сильніші. Багатьох до цього змушує елементарна потреба не сидіти на шиї в батьків, що самі ледь зводять кінці з кінцями.

Бути по-$справжньому популярним у молодіжному середовищі непросто, адже в переважній своїй масі молодь аполітична: вона піде на організований політиком концерт, але не п$іде за нього голосувати.

Проте зараз частина молоді в значній мірі вже просто прив’язана до політики і виборів — може, не стільки переконаннями, скільки родом занять. Це ті, хто працюють у передвиборних штабах, довірені особи депутатів, члени партій і суспільно-політичних організацій, молоді журналісти, що пишуть про політика, і т.д.. На думку$ голови львівського осередку Комітету молодих виборців України (КМВУ) Тетяни Олексієнко, саме ця категорія молоді приймає активну участь у виборах, піде голосувати.

Перше враження, що складається про молодих людей, заангажованих у політиці, при спілкуванні з ними, — їхня політична нерозбірливість. Як чле$ни певної партії вони формально підтримують її кандидата (наприклад, Удовенка), як члени якоїсь передвиборної структури — працюють на іншого (наприклад, Кучму). Говорячи в приватних розмовах, що працюють тільки на свого шефа і на себе, часто помічають, що будуть голосувати $за когось іншого (наприклад, Мороза або Марчука). При цьому вони не відчувають щиросердечного дискомфорту. «Якщо я не виконаю цю роботу, її виконає хтось інший, але адже це не мішає мені проголосувати по своїх переконаннях», — помічає 24-літній Олег, що працює в одному із партійних прес-центрів.

Часто можна побачити, що в одному помешканні готуються тексти за різних кандидатів, причому іноді тими самими людьми.

«Теперішні 18-20-літні, що прийшли в політику, у переважній більшості дуже меркантильні і дивляться на її потреби: $збирають підписи за будь-якого кандидата (щоб заплатив) і взагалі цікавляться в першу чергу мат$еріальною вигодою», — говорить Олег.

На думку голови молодіжного парламенту Львівської області (МПЛО) Віталія Загайного, незначна кількість молоді, що прийшла в політику, ставиться до неї як до бізнесу. Але, зауважив він, «напередодні виборів потрібно буде багато попрацювати з молоддю, роз’яснюючи, що прийдеться робити занад$то серйозний вибір. Скажу відверто, багато молодих людей ставляться до виборів легковажно, але адже таких багато і серед дорослих».

З приводу позиції МПЛО, членами якого є більш як 70 організацій (біля 10 тисяч членів), В. Загайний говорить: «Визначилися, що будемо підтримувати кандидатів, що базуються на державних позиціях і мають$ розроблену молодіжну програму, і будемо виступати однозначно проти Вітренко, Симоненка, Ткаченка». Щодо підтримки якогось конкретного кандидата, за словами В.Загайного, настрої молоді неоднозначні.

До речі, львівський осередок КМВУ провів декілька опитуваннь, щоб з’ясувати рейтинг кандидатів у президенти серед львівської молоді. В результаті «голосування», проведеного під час акції $«Молодь і вибори» 30 квітня цього року, у якому взяли участь 158 студентів львівських вузів, у трійку лідерів вийшли Євген Марчук — 40 голосів (25,3%), Леонід Кучма і Геннадій Удовенко — по 32 голоси в кожного (20,3%).

Під час акції «Студенти вибирають Президента», що КМВУ провів під час святкування Дня моло$ді наприкінці червня, із 178 учасників голосування 44 (24,7%) були за Л. Кучму, 42 (23,6%) — за Є. Марчука, 27 (15,1%) — $за Г. Удовенка.

Поширено думку, що кардинально хто-небудь з обраних кандидатів нічого не зможе змінити», — говорить В. Загайний, помічаючи, що і сам так думає. Але говорить він, молодь сподівається, що внаслідок виборів не буде загублена проєвропейска орієнтація, а також, що «не буде такого блюзнірства, що поширено зараз. Мені від хлопців пр$ипадало чути такий жарт: Якщо хочеш підняти настрій — включи УТ-1. І правда, те, що нам показує державне телебачення, нагадує «кращі» роки застою».

У переважній більшості молодь не дуже вірить, але все-таки сподівається, що вибори можуть призвести до якихось істотних змін. У цих надіях молодь єдина. «Бажання щось змінити є загальним для в$сієї молоді, що збирається взяти участь у виборах», — говорить голова львівського КМВУ Т. Олексієнко.

Отже, теперішня молодь далека від політики і з цього випливає те, що потрібно проводити більше політичних заходів з молоддю, задля їхнього ж добра.

Post Comment