Оксиди

Тема: Оксиди

План.

1. Оксиди, їх класифікація. Номенклатура.

2. Способи добування оксидів.

3. Фізи$чні властивості.

4. Хімічні властивості основних, кислотних і амфотерних оксидів.

5. Використання оксидів у фармації.

Оксидами називаються складні речовини, до яких входять два елементи, один з яких оксиген.

Майже всі хімічні елементи утворюють оксиди. І досі ще не добуто оксиди трьох елементів – благородних газів: гелію, неону, аргону.

Оксиди класифікують на

Солетворні

основні

кислотні

амфотерні

Несолетворні

$(байдужі, або

індиферентні)

СО, N2O, NO і ін.

Солетворні оксиди здатні утворювати солі під час взаємодії з кислотами або кислотами.

Основними називаються такі оксиди, яким відповідають основи. Ці оксиди металів. Для них характрний фонний тип зв’язку. У металів, які входять до складу основних оксидів, ступінь окислення буває не вище + 3. Наприклад, No2O, CaO, FeO, NiO, CuO, ін.

Кислотними називають оксиди, яким відповідають кислоти. Утворюються неметалами і деякими металами, що виявляють високі ступені окислення. Наприклад, CO2$, P2O5, SO2SO3, SiO2, CrO3, Mn2O7, ін.

Амфотерними називаються такі оксиди, які залежно від умов виявляють основні або кислотні властивості. До них належать деякі оксиди металів: ZnO, Al2O3, Cr2O3, PbOі ін.

Номенклатура.$

Назви оксидів утворюються так:

СО – карбону (ІІ) оксид;

СО2 – карбону (IV) оксид;

FeO – феруму (ІІ) оксид;

Al2O3 – алюмінію оксид.

Якщо елемент утрвоює кілька оксидів, то в їх назвах зазначається ступінь окислення елемента римською цифрою в дужках.

Існують сполуки елементів з оксигеном, які лише формально належать до класу оксидів. До них належать пероксиди. Їх розглядають як солі пероксиду гідрогену Н2О2-1.

Способи добування оксидів.

1. Горіння простих і складних речовин:

а) С + О2-СО2 2Сu + O2 = 2CuO (окислення, крім благородних металів)

б) СН4 + 2О2— СО2 + 2Н2О

2$. Розклад під час нагрівання складних оксигеновмісних сполук: солей, гідроксидів, кислот:

а) СаСО3t CaO + CO2

2Cu (NO3)2— 2CuO + 4NO2 + O2

б) 2Fe (OH)3— Fe2O3$ + 3H2O

2CuOH — Cu2O + H2O

в) Н2СО3— Н2О + СО2

Н2SiO3— H2O + SiO2

S + 6HNO3— H2SO4 + 6NO2— + 2H2O

B + 3HNO$3 — H3BO3 + 3NO2

4. Взаємодія металів з кислотами – окисниками:

3Сu + 8HNO3розд. — 3Cu (NO3)2 + 2NO- + 4H2O

Cu + 2H2SO4конц. t CuSO4 + SO2— + 2H2O

5. Окислення нищих оксидів і розкладання вищих оксидів:

а) 2СО + О2— 2СО2

2NO + O2— 2NO2

б) 4CrO3t 2Cr2O3 + 3O2

Фізичні властивості.

Всі основні і амфотерні властивості речовини, без запаху. Вони можуть мати різне забарвлення. ZnO, MgO – білий, CuO – чо$рний, Cr2O3 – зелений, Al2O3 – червоний або синій (рубін і сапфір) і ін.

Твердими є деякі кислотні оксиди: P2O5SiO2 і ін.

Газоподібними кислотними оксидами є CO2SO2 і ін.

Хімічні властивості.

Основні оксиди Кислотні оксиди
1$. Взаємодіють (реагують) з водою:

Тільки оксиди активних металів

(Na, K, Ca, Ba і т.д.)

При цьому утворюються

розчинні основи (луги).

СаО + Н2О — Са (ОН)2

Na2O + H2O — 2NaOH

Не всі кислотні оксиди

взаємодіють з водою.

SiO2 і деякі інші з водою

не реагують.

SO3 + H2O — H2SO4

P2O5 + 3H$2O — 2H3PO4

2. Взаємодіють з кислотами 2. Взаємодіють з основами
СuO + H2SO4— CuSO4 + H2O CO2 + Ca (OH)2— CaCO3— + H2O
3. Взаємодіють між собою
СaO + SiO2 t CaSiO3
CaO + CO2— CaCO3

Амфотерні оксиди

1. Взаємодіють з кислотами:

ZnO + 2HCl — ZnCl2 + H2O

2. Взаємодіють з лугами:

ZnO + 2NaOH +H2O — Na2[Zn (OH)4]

Zn + $2NaOH —cплав. Na2ZnO2 + H2O

Post Comment