Опис рослин козлятник лікарський комонник лучний конвалія звичайна

Реферат на$ тему:

Опис рослин:

КОЗЛЯТНИК ЛІКАРСЬКИЙ,
КОМОННИК ЛУЧНИЙ,
КОНВАЛІЯ ЗВИЧАЙНА

Багаторічна трав’яниста рослина родини бобових. Стебло висхідне, розгалужене, голе або розсіяноволосисте, до 80 см заввишки. Листки непарноперисті, з 4 — 10 пар бокових довгасто-лінійних або лінійно-ланцетних листочків. Квіт$ки неправильні, ясно-голубі, зрідка білі, в щільних багатоквіткових пазушних китицях. Цвіте у червні — серпні. Плід — біб.
Росте на берегах річок, по чагарниках, на вологих місцях і узліссях.
Для лікарських потреб використовують траву козлятника лікарського, зібрану під час цвітіння рослини, зрізуючи верхні трав’янисті частини.
$ Трава колзятника лікарського містить алкалоїд галегін, глікозид галютеолін, дубильні, мінеральні й гіркі речовини, сапоніни, вітаміни та ін.
В народній медицині козлятник лікарський використовують як потогінний і сечогінний засіб, при цукровому діабеті, порушеннях обміну речовин, для підвищення секреції молока у матерів-годувальниць, при укусах змій, при захворюваннях шкіри (екзема, лишай)

Внутрішньо — настій трави козлятника $лікарського (10 г на 200 мл окропу, настояти 50 хв) пити по 1 ст ложці п’ять разів на день.
Зовнішньо — настій трави (20 г на 200 мл окропу настояти протягом 50 хв) для обробки пошкоджених ділянок шкіри.

КОМОНН$ИК ЛУЧНИЙ
(борода чортова, коноплі лісні, кумуниця,
лизун, ранник, сивець)
Succia pratensis

Багаторiчна кореневищна трав’яниста рослина родини черсакових. Стебло прямостояче, просте, волосисте, до 80 см заввишки, з двома супротивними квiтконосними пагонами на верхiвцi. Листки супротивнi, цiлокраї. Квiтки дрiбнi, $зiбранi в щiльну головку, вiночок чотирилопатевий, лiловий або синьо-лiловий. Цвiте у квiтнi — травнi. Плід — сiм’янка.
Росте на луках, по чагарниках.
Для лiкарських $потреб використовують траву, зiбрану пiд час цвiтiння i кореневища, якi викопують восени.
Рослина мiстить глiкозиди, дубильнi i мiнеральнi речовини, сапонiни.
Галеновi препарати комонника лучного мають сечогiннi, вiдхаркувальнi, глистогіннi болетамувальнi, ранозаговаль$ні властивостi.
Галеновi препарати використовують при набряках, хворобах нирок, гастритi, виразковiй хворобi шлунка, бронхiтах, як вiдхаркувальний засiб. Мiсцево — для загоювання ран i виразок.
Внутрiшньо — вiдвар трави комонника лучного (1:30) приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день. Порошок кореневища по 1 ч ложцi тричі на день.
Зовнiшньо — вiдвар тра$ви (1:20) служить для обробки ран, виразок, обмивань, примочок.

КОНВАЛІЯ ЗВИЧАЙНА
(ванник, гладиш, дьондюраг, дьондьвiраг, конвалія, кукуричка, ладичка,
ланиш, лiсовий язик, любка, набітойка, маївка, мамина сльоза)
Convallaria majalis

Багаторiчна трав’я$ниста рослина родини лiлiйних. Має довге повзуче розгалужене кореневище. Квiтконосне стебло прямостояче, голе, безлисте. Листки (їх два) прикореневi, елiптично-ланцетнi, загостренi. Квiтки дзвоникоподібнi, бiлi, запашнi, в пониклiй китицi. Цвiте у квiтнi — травнi. Плід — червона куляста ягода.
Хто не знає тих ніжних та запашних весняних квітів, котрі, мов чарівні білосніжні перлини, розсипані попід тінявими деревами в лісі,$ на галявинах, по байраках. Конвалії … Скільки легенд пов’язано з ними, скільки казок!
Кажуть різне: в конвалії нібито ховаються на ніч сонячні зайчики; квітки конвалій — то ліхтарики гномів; у квітках живуть маленькі лісові чоловічк$и — ельфи. Білосніжка рятуючись від лихої мачухи, розсипала своє намистечко, і воно перетворилось на запашні квіти.
У давніх грецьких міфах мовиться, що богиня полювання Діана якось потрапила до незнайомого їй лісу, де жили фавни. Вони закохалися в горду Діану і стали її переслідувати. Струнка, спритна дівчина втекла. Ал$е дуже далеко та швидко довелося їй бігти. Отож її тіло вкрилося краплинками духмяного поту, який перлинами падав навкруги і перетворювався на чарівні квіти.
Одна з наших легенд оповідає, що конвалії — то ніжний щасливий сміх Мавки, який перлинами розко$тився в лісі, коли вона вперше відчула радість кохання.
У російському фольклорі побутує легенда про те, красень Ландиш палко покохав красуню Весну i благав, щоб назавжди залишилася з ним. Але Весна не могла залишитися. Коли вона пiшла, то Ландиш плакав так ревно, що кров, виступивши iз серця, забарвила його сльози у червоний колiр. Так легенда пояснює, чому зеленi плоди конвалiй пiсля достигання стають червоними. В іншій казці розповідається, що квітки конвалій — це намистинк$и Білосніжки, яке розірвалось, коли вона тікала від злої мачухи.
Наукова назва роду походить від старої латинської назви рослини — Lilium convallarium, що в перекладі означає $»лілія долин». У цій назві відображено те, що конвалія найкраще росте у долинах.
Росте конвалiя у свiтлих мiшаних i листяних лiсах.
Для медичних потреб заготовляють усю надземну частину рослини.
Рослина мiстить глiкозиди (конвалотоксин, конвалозид, конваломарин, валаротоксин), алкалоїди, сапонiни, флавоноїди, органiчнi кислоти, ефiрну олiю.
Застосовують настоянку конвалiї (на 1 частину сировини 10 частин 70% спирту) — по 20 крапель на прийом. Настiй трави конвалiї (1:30) приймати по 1 ст ложцi тричі $на день пiсля їди.
Препарати конвалiї пiдвищують тонус серця (позитивна кардiотонiчна дiя), збiльшуют$ь дiурез, мають седативну дiю, застосовують при серцевiй недостатностi, неврозах, кардіосклерозі, холециститі, безсоннi, зобі.
Симптоми отруєння: диспептичнi прояви, порушення ритму серцевої дiяльностi (брадикардiя, яка змiнюється тахікардією, екстрасистолiя, аритмiї, зниження артерiального тиску), судоми, втрата свiдомостi.
Лікування: промивання шлунка $великою кiлькiстю води, активоване вугiлля, сольовi послаблюючi (натрiю або магнiю сульфат — 30 г на 250 мл води), гемосорбцiя, пiд шкiру — розчин атропiну сульфату 0,1%-1 мл при брадикардiї. При тахiкардiї вводять — внутрiшньовенно капель$но розчини хлориду калiю 0,4% -500 мл, тетацину кальцiю 10% — 20 мл, унiтiолу 5% — 5 мл, внутрiшньом’язово — розчин токоферолу ацетат 30% — 1 мл, при аритмiях — розчин новокаїнамiду 10% -5 мл, при алергiчних реакцiях пiпольфен 2,5% — 1 мл, при болях розчин промедолу або омнопону 1% — 1 мл.

Post Comment