Предмет методи завдання загальної і медичної психології

Тема: Предмет, методи, завдання заг$Альної і медичної псИхології.

План

1. Поняття загальної психології, її предмет та структура. Основні історичні аспекти розвитку психології.

2. Предмет і основні завдання медичної психології.

3. Методи психологічного дослідження.

1. Психологія (від грец. „психі” – душа, „логос” – вчення – наука про душу).

Психологія – наука про факти, закономірності та механізми функціонування психіки як особливої форми життєдіяльності.

Предметом психології є „душа” або психіка.

$

Психологія – древня наука. Виникала в VІ-V ст. до н.е. в стародавньому світі (Індія, Китай, Єгипет, древня Греція, Рим, Вавілон). Початкові відомості про психічне життя базувалося на здогадках, інтуїції, власному життєвому досвіді шляхом міркувань та узагальнень.

$

В період Античності (ІV ст. до н.е.) Аристотель написав трактат „Про душу” – вважається першим науково-психологічним твором, де Аристотел$ь розробив систему психологічних понять. Саме тому Аристотель офіційно вважається засновником психології.

Термін „психологія” був введений вченими Гокленіусом і Кассманом у 1590 році.

Як самостійна галузь науки психологія виникла в 1879 році – рік заснування в Лейпцигу (Німеччина) Вільгельмом Вундтом.

На сучасному етапі:

Душа – термін, яким позначають сукупність $психічних явищ; це психічні прояви людини (мислення, пам’ять, увага і т.д.).

Тобто, коли сучасний вчений говорить про душу, то розуміє під цим терміном психіку.

Сучаснапсихологія – це розгалужена система наукових галузей, пов’язаних різними сферами практичної діяльності людини.

На сьогодні налічується біля 50 психологічних дисциплін (прикладних галузе$й психології):

— психологія праці

— психологія спорту

— медична психологія

— юридична психологія

— військова психологія

— соціальна психологія і інші.

За своєю суттю це є самостійні науки, але всі вони ґрунтуються на загальній психології, $яка є фундаментальною галуззю і вивчає загальні закономірності функціонування і розвитку психіки людини.

Отже, загальна психологія є теоретичною базовою наукою, результати дослідження якої використовуються прикладними дисциплінами, а останні в свою чергу збагачують її.

Серед завдань загальної психології центральне місце посідає розробка методологічних основ, теорії і м$етодик вивчення психологічних явищ.

Структура загальної психології

(Нємов)

1. Психологія пізнавальних процесів:

— відчуття

— сприймання

— увага

— пам’ять

— уява

— мислення

— мова

ІІ. Психологія особистості:

— емоції

— здібності

— темперамент

— характер

— воля

$- мотивація

З допомогою пізнавальних процесів людина отримує і переробляє інформацію про світ; вони беруть участь в формуванні і переробці знань.

Особистісні властивості визначають справи і вчинки людини.

2. Медична психологія – прикладна галузь психології, що вивчає закономірності функ$ціонування психіки в умовах виникнення і перебігу хвороб людей, а також відновлення їхнього здоров’я.

Засновником медичної психології вважається Р.Г. Лотце (німецький психолог і філософ ХІХ ст.).

Медична психологія є досить широка галузь психологічного знання, до її складу входять:

— клінічн$а психологія

— клінічна нейропсихологія

— психофармакологія

— патопсихологія і інші.

У центрі уваги медичної психології є$ взаємовідношення хворого із середовищем лікувального закладу (відношення між: лікарем і хворим; медичною сестрою і хворим; лікарем, медичною сестрою і хворим).

Предметом вивчення медичної психології є:

— особистість хворої людини

— особистість медичного$ працівника (в тому числі і майбутнього)

— взаємовідносини між хворим і медичним працівником в різних умовах (при відвідуванні вдома, в амбулаторії, в клініці)

— психологія взаємовідносин медичних працівників в процесі професійної діяльності і в побуті тощо.

Завдання медичної психології:

1) вивчення особливостей змін психіки при соматичних і психічних захворюваннях;

2) дослідження хвороботворних для психіки умов життя і діяльності людини;

$

3) вивчення особистісних с особливостей, які запобігають захворюванню або сприяють йому.

Найважливішими питаннями медичної психології є: психотерапія, психогігієна і психопрофілактика.

$Медичну психологія поділяють на:

1. – Загальну медичну психологію, яка займається вивченням особистості хворого, лікаря, середнього і молодшого медичних працівників і їх взаємовідносин.

ІІ. – Спеціальнумедичнупсихологія, яка вивчає ті ж питання стосовно кожної конкретної м$едичної дисципліни:

— хірургії

— терапії

— педіатрії

— психіатрії

— невропатології і інші.

3. Методи психологічного дослідження поділяють на дві групи:

І. Основні

ІІ. Допоміжні

І. Серед основних методів психологічного дослідження найважливішими є:

1 – спостереження

2 – експеримент.

1. Спост$ереження – метод, який полягає в цілеспрямованому, обумовленому завданням умисному сприйнятті психічних явищ та з’ясуванні їх смислу.

Це один з найстаріших методів психологічного дослідження і зазвичай супроводжує всі інші методи дослідження. Спостереження дозволяє побачити поведінку хворого в різних ситуаціях і отримати повну уяву про хворого. Мають велике значення у випадках симуляції, особливо коли хворий не підозрює, що за ним спостерігають.

2. Експеримент – це організована $дослідником взаємодія між піддослідним (чи групою піддослідних) і експериментальною ситуацією з метою встановле$ння закономірностей цієї взаємодії.

Види експерименту:

1) природний – здійснюється в звичних умовах діяльності людини і побудований так, що піддослідний не підозрює про те, що його досліджують;

2) лабораторний – здійснюється в штучних умовах, в лабораторіях.

ІІ. Допоміжні методи – методи, які доповнюють основні методи.

Найважливішим се$ред них є:

1 – метод клінічної бесіди

2 – тестовий метод

3 – метод вивчення продуктів психічної діяльності хворих.

1. Метод клінічної бесіди – заключається в аналізі факторів психічної діяльності людини, зібраних в процесі безпосереднього контакту лікаря з хворим.

Вимоги до клінічної бесіди:

1) слід попередньо намітити ціль і основні питання бесіди;

2) формуліровка питань повинна бути зрозуміла хворому;

3) повинна бут$и невимушена обстановка, яка буде сприяти щирим відповідям хворого.

В процесі бесіди з хворим лікар збирає анамнестичні відомості і скарги хворого.

Анамнез (з грец. – спомин, нагадування) – це сукупність відомостей про попередній стан хворого, які збирають для$ встановлення діагнозу.

Головне завдання психологічного анамнезу – отримання відомостей про індивідуально-психологічні властивості особистості хворого, ставлення до хвороби, психологію хворого, наявність психологічних розладів.

Анамнез поділяється на:

1) Анамнез хвороби:

$

— коли захворіла людина;

— коли і чому вернулась за медичною допомогою;

— як вплинула хвороба на трудові стосунки, на працездатність, на стосунки в сім’ї, на стосунки з друзями;

— як вплине хвороба на подання життя і т.п.

2) Анамнез життя:

— розпитування про батьків і родичів, їхні хвороби;

— перенесені в минулому х$вороби

— як переносились госпіталізації

— професійний шлях і діяльність, задоволення ними

— розвиток і стан сімейних і інтимних стосунків і т.п.

Крім того, анамнез поділяється ще на:

1 – суб’єктивний анамнез: факти, які інформує про себе сам хворий;

2 – об’єктивний анамнез: факти, я$кі сповіщаються родичами, друзями, співпрацівниками хворого.

Ці відомості доповнюють один одного і дають можливість зібрати найповніший матеріал про психічні особливості хворого.

2. Тестовий метод (тест) – це спеціальне завдання або набір завдань, які дають можливість швидко оцінити психічне явище або рівень його розвитку і піддослідного.

Термін „тест” ввів у лексикон вчений Д. Ке$ттел у 1890 році.

3. Метод вивчення продуктів психічної діяльності хворих – це метод психологічного дослідження$, який спрямований на збір, систематизацію, аналіз та тлумачення продуктів діяльності хворої людини.

На основі даного методу про психічне життя по таким матеріалам, як малюнки, технічні винаходи, втори і т.д.

Ці всі методи суттєво допомагають в діагностуванні специфіки захворювання хворої людини тощо.

Post Comment