Програмування рядкових величин

Тема 7. Прог$рамування рядкових величин.

1. Поняття рядкової величини.

Величиною рядкового типу (strings) називається послідовність символів, укладена в одинарні лапки. Цей тип даних є стандартним для мови ПАСКАЛЬ, хоча він є структурованим. Величини можуть бути як константами, так і змінними. При завданні змінних символьного типу можна вказати кількість символів у цій величині.

ПРИКЛАД:

type

message=string;

list=string[10];

Опис типу message задає тип рядкових величин з максимально можливою довжиною рядка (2$55 символів), а опис типу list – рядкові величини з максимальною довжиною рядка 10 символів.

Рядкові величини можна опрацьовувати $і як єдине ціле, і поелементно. При обробці рядка поелементно він розглядається як одновимірний масив з типом індексу byte і типом елементів char. Рядкові величини можуть містити довільні символи. Так. у рядку може міститися й одинарна лапка. Для того, щоб помістити одинарну лапку в рядок, потрібно написати дві послідовно розташовані одинарні лапки. Рядки, у яких міститься тільки один символ, являють собою дані стандартногосимвольного типу (char). Рядок можна порівняти з масивом даних символь$ного типу, що має таку ж довжину. Всі рядкові константи сумісні з усіма рядковими типами (string).

ПРИКЛАДИ:

‘TURBO’

‘п”ятниця’

$

“””

‘;’

Для рядкових величин визначена операція конкатенації (об’єднання) рядків. Операція позначається символом “+”. Тип результату – також рядкова величина. Мова ТУРБО ПАСКАЛЬ дозволяє використовувати оператор + для об’єднання двох рядкових операндів. Якщо довжина результуючого рядка перевищує 255 символів, то вона усіка$ється до 255 символів.

Оператори відношення=, <>, <, >, <=, або >= можуть застосовуватися для порівняння рядків відповідно до порядку розширеного набору символів коду ASCII. Будь-які два значення рядкового типу даних можна порівняти, оскільки всі значення рядкових даних сумісні. Значення рядкового типу сумісні зі значеннями символьного типу, і при їхньому порівнянні символьне значення опрацьовується як рядкове значення довжиною 1. Та величи$на вважається “більшою”, яка має на відповідному місці символ з більшим ASCII кодом. Слід зауважити, що пробіл є повноправним символом рядкової величини і він опрацьовується аналогічно іншим символам величини.

ПРИКЛАДИ:

‘turbo’>’Turbo’;

‘turbo’>’pascal’;

$

‘turbo’<’turbo pascal’;

‘123’<>’ 123’;

2. Основні процедури та функції опрацювання рядкових величин.

Рядкові величини можна вводити з клавіатури. Для цього можна використати стандартну процедуру вводу read. Однак$ при цьому є така особливість: необхідно ввести стільки символів, скільки було оголошено при визначенні цієї величини. Так, якщо величина була оголошена як величина типу string [10], то необхідно ввести 10 символів (якщо їх кількість менша, то вільні місця необхідно заповнити пробілами). Якщо ж величина описана як string, то кількість пробілів буде дуже великою. Щоб позбавитись цього недоліку, для вводу рядкових величин варто використовувати іншу процедуру вводу –$ readln. В цьому випадку доповнювати пробілами рядкову величину непотрібно.

Функція Соncat — виконує конкатенацію послідовності рядків. Її дія аналогічна дії операції конкатенації.

Функція Copy — повертає підрядок (частину) $рядкової величини.

Процедура Delete — видаляє з рядка його частину заданої довжини, починаючи з заданої позиції.

Процедура Insert — додає в рядок підрядок, починаючи з певної позиції рядка.

Функція Length — повертає динамічну довжину рядка.

Функція Роs — здійснюєпошукпідрядка в рядкові.

Процедура Str — перетворює чисельне значення в його рядкове представлення.

Процедура$ Val — перетворить рядкову величину, яка є числом, в її чисельне значення.

ПРИКЛАДИ

var

s,t,x:string;

n,m,k:integer;

begin

readln(s); {припустимо, що введена$ величина ‘програма’}

readln(t); {припустимо, що введена величина ‘рог’}

n:=length(s); {n=8}

x:=concat(s,t); {x=’програмарог’}

x:=copy(s,4,3); {x=’гра’}

m:=pos(t,s); {m=2}

delete(s,4,3); {s=’прома’}

end.

Розглянемо приклад алгоритмів опрацювання рядкових величин із застосуванням наведених функцій.

$

Заданий текст (рядкова величина), слова якої розділені символом “пропуск”.

1. Знайти кількість слів у тексті.

2. Надрукувати окремо з нового рядка кожне слово тексту.

3. Знайти i надрукувати найдовше слово тексту.

program strings;

uses crt;

var s,t:string;

i,k:integer;

procedure kol(s:string; var k:integer);

{ процедура знаходження кiлькостi слiв у текстi ( текст мiстить хоча б одно слово }

var i,n:integer;

begin

k:=1;

$

n:=length(s);

for i:=1 to n do

if s[i]=’ ‘ then k:=k+1;

end;

procedure druk(s:string);

{ процедура друкування слів тексту }

var n:in$teger;

s1:string;

begin

n:=pos(‘ ‘,s);

while n<>0 do

begin

s1:=copy(s,1,n-1);

writeln(s1);

delete(s,1,n);

n:=pos(‘ ‘,s)

end;

writeln(s)

end;

procedure max_word(s:string; var s1:string);

{ процедура знаходження найбільшого слова тексту }

var m,n,max:integer;

s2:string;

begin

s1:=”;

max:=0;

$

n:=pos(‘ ‘,s);

while n<>0 do

begin

s2:=copy(s,1,n-1);

m:=length(s2);

if m>max then

begin

max:=m;

s1:=s2

end;

delete(s,1,n);

n:=pos(‘ ‘,s)

end;

m:=length(s)$;

if m>max then s1:=s

end;

{Основна програма}

begin

write(‘Введiть текст, розділяючи слова одним символом “пропуск”: ‘);

readln(s);

writeln;

writeln(‘Результати: ‘);

kol(s,k);

writeln(‘кiлькiсть слiв у текстi k=’,k);

writeln;

writeln(‘Слова тексту: ‘);

druk(s);

writeln;

writeln(‘Найдовше с$лово тексту);

max_word(s,t);

writeln(t);

end.

Узагальнення по темі.

Величиною рядкового типу (strings) називається послідовність символів, укладена в одинарні лапки. Цей тип даних є стан$дартним для мови ПАСКАЛЬ, хоча він є структурованим. Величини можуть бути як константами, так і змінними. При завданні змінних символьного типу можна вказати кількість символів у цій величині.

Рядкові величини припускають обробку і як єдиного цілого, так і поелементно. При обробці рядка поелементно він розглядається як $одновимірний масив з типом індексу byte і типом елементів char. Рядкові величини можуть містити довільні символи. Так, у рядку може міститися й одинарна лапка. Для того, щоб помістити одинарну лапку в рядок, потрібно написати дві послідовно розташовані одинарні лапки. Рядки, у яких міститься тільки один символ, являють собою дані стандартногосимв$ольного типу (char). Рядок можна порівняти з масивом даних символьного типу, що має таку ж довжину. Всі рядкові константи сумісні з усіма рядковими типами (string).

Для рядкових величин визначені операція конкатенації (об’єднання) рядків та операції відношення. Вониможуть застосовуватися для порівняння рядків відпов$ідно до порядку розширеного набору символів коду ASCII. Будь-які два значення рядкового типу даних можна порівняти, оскільки всі значення рядкових даних сумісні.$ Значення рядкового типу сумісні зі значеннями символьного типу, і при їхньому порівнянні символьне значення опрацьовується як рядкове значення довжиною 1. Та величина вважається “більшою”, яка має на відповідному місці символ з більшим ASCII кодом. Слід зауважити, що пробіл є повноправним символом рядкової величини і він опрацьовується аналогічно іншим символам величини.

Рядкові величини можна вводити з клавіатури. Для цього можна використати стандартну процедуру вводу read. Однак при цьому є така особливість: необхідно ввести стільки символів, скільки було оголошено при визначенні ціє$ї величини. Щоб позбавитись необхідності вводу 255 символів при оголошенні рядкової величини як strings , варто використовувати іншу процедуру вводу – readln.

Серед інших процедур та функцій над рядками варто відмітити процедури виділення (копіювання) ча$стини рядка, видалення частини рядка, функцію знаходження позиції входження одного рядка до іншого, функцію визначення довжини рядка, тощо.

Post Comment