Промисловість і сільське господарство України у 1929 — 1939 рр

Семінарське заняття

Тема: Промисловість і сільське господарство України у 1929 – 1939 рр.

Навчальна мета: Поглибити знання учнів про процеси індустріалізації та колективізації в Україні їх наслідками для розвитку промисловості і сільського господарства.

Розвиваюча мета: Закріплювати $вміння учнів аналізувати, співставляти, узагальнювати історичні факти, події, документи. Вести пошукову роботу. Виробляти вміння відстоювати свою точку, поважати думку опонентів.

Виховна мета: Виховувати інтерес до історії. Негативне ставлення до будь-яких прояв насилля.

Обладнання: Індивідуальні картки (кожному студенту$); документи для лабораторно-практичної роботи (пакет документів з 4 сторінок – на кожну парту); тестові завдання (пакет тестових завдань: початковий рівень, середній рівен$ь, високий рівень – на кожну парту); книги: “Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів” “Тріумф і трагедія. Політичний портрет Й.В.Сталіна”, газети і журнали.

Тема 1. Предмет, структура, завдання курсу “Релігієзнавство”

Лекція

План лекції

1. Предмет курсу “Релігієзнавство”.

2. Основні релігієзнавчі концепції та їхня загальна характеристика.

І. Предмет курсу “Релігієзнавство”.

Релігія – це складне соціальне і духовне явище, корені якого виходять з глиб$инних теренів суспільної історії.

У релігієзнавстві виділяють два важливі напрями – теоретичний та $історичний.

Теоретичне релігієзнавство складається з філософських, соціальних і психологічних аспектів.

Історичне релігієзнавство вивчає історію виникнення і еволюція окремих релігій та релігійних вірувань у їхньому взаємозв’язку, акцентує увагу на послідовному розвитку релігійних культів.

Релігієзнавство – це галузь науки, що досліджує феномен релігії.

Релігієзнавство досліджує суспільно-істо$ричну природу релігії, механізм її соціальних зв’язків з економічними, політичними і духовними структурами суспільства, впливу на особистість віруючих у контексті конкретно-історичних умов.

Релігієзнавство і богослов’я не слід ототожнювати. Це протилежні, хоча і зв’язані спільні предмети дослідження, типи світосприйняття. Богослов’я (релігійні теорії) не вивод$ять релігію з глибинних надр суспільної історії та практики, а навпаки стверджують богопоходження суспільства.

Галузі релігієзнавчої науки:

1) “Філософія релігії”

2) “Соціологія релігії”

3) “Психологія релігії”

4) “Історія релігії”

Філософія релігії досліджує не тільки механізм виникнення релігії, а й процес її відображення у свідомості людини, особливості формування релігійних понять, $символів і духовних цінностей.

Соціологія релігії вивчає релігію як складову частину суспільства.

Психологія релігії вивчає психологію прихильників різних релігійних вірувань і культів, вивчає їхні духовні цінності.

$

Історія релігії вивчає виникнення, розвиток і еволюцію релігійного комплексу: від первісних форм релігійних уявлень до розвинутих релігійних систем світового масштабу, порівняльну історію церков, історію релігійних і антирелігійних рухів.

ІІ. Основні релігієзнавчі концепції та їхня загальна характеристика.

Концепц$ії:

1) Матеріалістична концепція релігії

2) Марксистська релігієзнавча концепція

3) Ідеалістична концепція релігії

а) Об’єктивно-ідеалістична концепція релігії.

б) Суб’єктивно-ідеалістична.

в) Натуралістична (біологізаторська)

4) Соціологічна концепція релігії.

Матеріалістична концепція

Стверджує, що і філософія, і релігія є продуктами суспільної свідомості. Релігія була головною формою суспільної свідомості понад два тисячоліття. Лиш у XVII – XVIIIст. філософія, наука й етика почали складати ідеологічну конкуренцію релігії. Згодом набрав сили атеїзм — вчення, спрямоване$ на безоглядне заперечення релігійних поглядів.

Марксистська концепція

Це$ певний ступінь в розвитку матеріалістичних поглядів.

Марксизм доводить, що неістинне відображення світу в релігійних віруваннях — це не лише незнання законів природи, а й відображення певних соціальних умов життєдіяльності людей.

Базується на тому, що релігія виникає від усвідомлення людиною власного безсилля перед приро$дними та соціальними силами.

Об’єктивно-ідеалістична концепція

Вихідним її принципом при поясненні релігії стало визнання наявності над істотного джерела: Бога, “абсолютна”, “світового духу”. Людина – це “творіння Боже”, яке прагне до злиття з “абсолютним”.

В ідеалістичній філософії в обґрунтуванні буття Бога існують дві тенденції: — раціоналістична й ірраціоналістична.

Раціоналістична тенденція:

Наприклад: неотомізм.

Аквінський розробив систему 5 доказів буття Бога засобами людського розуму. Неотомізм намагається об’єднати –$ віру і розум, релігію і науку.

Ірраціоналістична тенденція

К.Барт: існування Бога не можна виявити за допомогою розуму – сліпа віра.

Суб’єктивно-ідеалістична концепція релігія.

Шлейєрмахер:

Основою релігії є почуття. Релігія – це результат суб’єктивних переживань людини. Але вона є “корисною”.

Олпорт:

Кожний віруючий має власну релігію.

Натуралістична концепція релігії

Релігія породжується внутр$ішніми потребами людського організму.

Фрейд:

Релігія – це ілюзії, що випливають з бажань людини. Релігія – нав’язливий невроз.

Фрамм:

Потреба в релігії $через конфлікт між тілом і душею. Тіло – частина природи, розум – піднімається над природою.

Пропонує релігію без Бога, у центрі якої людина.

Соціологічна концепція релігії

Вебер:

Релігійні уявлення історично сприяли контролю над поведінкою та триманням індивідів у покорі.

Контрольні питання:

1. Що таке релігія?

2. Що таке релігієзнавство?

3. На які напрямки поділяють релігієзнавство?

4. Назвіть галузі релігієзнавства.

$5. Що вивчає філософія релігії?

6. Що вивчає соціологія релігії?

7. Що вивчає психологія релігії?

8. Що вивчає історія релігії?

9. Назвіть основні релігієзнавчі концепції.

10. Охарактеризуйте концепції:

— матеріалістичну;

— марксистську;

— ідеалістичну;

— об’єктивно-$ідеалістичну;

— суб’єктивно-ідеалістичну;

— натуралістичну;

— соціологічну;

Словничок

Релігія — духовний феномен, що виражає віру людини в надприродне Начало – джерело буття всього існуючого, яке є для неї засобом спілкування з ним, входження в його світ.

Релігієзнавство – гуманітарна наука, яка досліджує суспільно-історичну п$рироду релігії, механізм її соціальних зв’язків з політичними, економічними, духовними системами суспільства, особливості їх впливу на віруючих.

$

Теологія – богослов’я, форма осмислення релігії, яка виникає із спроби доступно пояснити для віруючих загальні положення певної релігії.

Бог — верховна надприродна сутність, яка згідно з різними релігійними вченнями, наділена вищим розумом, абсолютною досконалістю і всемогутністю, є творцем світу, зумовлюючи все, що відбувається $в ньому.

Найпоширеніша класифікація релігій

І. Ранні форми релігії (родоплемінні): тотемізм, фетишизм, магія, анімізм, анімалізм, шаманство, культ природи, культ предків, язичництво, політизм.

ІІ. Національні релігії:

1) Ранні національні релігії:

релігія Давнього Єгипту, релігія Народів Дворіччя, релігія Давньої Індії (ведична, брахманізм), давньогрецька релігія, релігія Давнього Риму, релігії доколумбової Америки та ін.

2) Пізні національні релігії:

іудаїзм, індуїзм, джайнізм, сикхізм, конфуціанство, даосизм, синтоїзм, зороастризм.

ІІІ. Світові релігії:

буддизм$, християнство, іслам

IV. Нетрадиційні релігії, нові релігійні рухи:

1) Неохристиянство

Богородична церква, церква Ісуса Христа святих останніх днів (мормони), Новоапостольська церква, церква Христа.

2) Релігії орієнталістського напряму:

Товариство свідомості Крішни, послідовники Саї Баби, цент$ри Чері Чіншая, Ошо-центр, вселенська чиста Релігія.

3) Синтетичні релігії:

Велике Біле братство, церква Єднання, Всесвітня віра Бахай.

4) Езотеремні об’єднання:

теософія, братство Грааля.

5) Неоязичниство:

Рідна віра, РУН віра, Собор Рідної віри.

6) Сайєнтологічні рухи:

діанектика, наука розуму, Християнська наука.

$

7) Сатанізм

$Література

1) Історія релігії в Україні / За ред. Колодного А.М., Яроцького П.Л. / К., 1998.

2) Релігієзнавство / За ред. Бублика С.А. – К., 1998.

3) Релігієзнавство / За ред. Калініна Ю.А., Харьковищенко Є.А. – К., 2000.

4) Лекції з релігієзнавства. – К., 1998.

5) Релігієзнавство / За ред. Лубського В.І., Теремка В.І. – К., 2000.

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

$Коломийський економіко-правовий коледж

“Затверджую”

заступник директора з навчальної роботи

___________________ Слюсар Ю.О.

“____” ___________ ________ р.

$РОБОЧА ПРОГРАМА
з дисципліни

“Релігієзнавство”

для студентів спеціальності:

6.050200 – “Менеджмент організацій”$

6.050100 – “Облік і аудит”

6.050100 – “Економіка підприємства”

кваліфікація — бакалавр

(Заочне відділення)

Загальна кількість годин на предмет 54
З них: лекції 6
Семінарські
Самостійна робота студентів 48
Залік 4

Робоча програма складена

на основі навчальної програми з

дисцип$ліни “Релігієзнавство”.

Навчальний план 2001 р.

Укладач:

викладач Коломийського економіко-

правового коледжу

Кіселейчук О.М.

Обговорена і схвалена на засіданніциклової комісії соціально-гуманітарних дисциплін

“_____” ________________ 2001 р.

$протокол № _________

Голова комісії _____________

Коломия – 2001 р.

Тематичний план дисципліни

$

$

$

№ п/п Найменування тем курсу Разом Лекцій Семін. С.Р.С.
1 Предмет, структура, завдання курсу “Релігієзнавство” 6 2 4
2 Релігія як суспільне явище і складова частина духовної культури $6 2 4
3 Релігії світу. Родоплемінні культи. Ранні національні релігії. 6 2 4
4 Релігії світу. Різні національні релігії. Світові релігії. 8 8
5 Історія і сучасний стан релігій в Україні. 6 6
6 Історичні форми критичного аналізу релігії. 8 8
7 Конституційні гарантії і правове регулювання свободи совісті в Україні. 8 8
8 Релігія і церква в Україні. Правові акти про свободу віросповідання. 6 6
Всього: 54 6 48

Плани лекцій.

Тема 1. Предмет, структура, завдання курсу “Релігієзнавство”.

Плани лекцій.

1. Предмет курсу “Релігієзнавство”.

2. Основні релігієзнавчі концепції та їхня загальна характеристика.

Література:

1. Історія релігії в Україні / За ред. Колодного А.М., Яроцького П.Л. / К.$, 1999.

2. Релігієзнавство / Навч. посібник за ред. Бублика С.А. – К., 1998.

3. Релігієзнавство / За ред. Калініна Ю.А., Харьковищенко Є.А. – К., 2000.

4. Лекції по религоведению. – М., 1999.

Тема 2: Релігія як суспільне явище і складова частина духовної культури.

Плани лекцій.

1. Сутність і походження релігії.

2. Релігія як$ сфера духовної культури, її елементи і структура.

3. Функції релігії та її роль у житті суспільства.

Література:

1. Біблія

2. Бутинова М.С. Как возникла религия. – М., 1997.

3. Дулуман Е.К. Релігія як соціально-історичний феномен. – К., 1994.

4. Сорокин П. Социокультурная динамика и религия. Кризис нашего времени. // Человек.$ Цивилизация. Общество. – М., 1992.

5. Угринович Д.М. Введения в религиезнавство. – М., 1985.

Тема 3: Релігії світу

Плани лекцій.

1. Родоплемінні культури.

2. Ранні національні релігії.

Література:

1. Беленький С.О. О мифологии и философии Библии. – М., 1997.

2. Калинин Ю.А., Харьковищенко Е.А. Релігієзнавство. – К., 2000.

3. Токарев С.А. Религия в истории нар$одов мира. – М., 1982.

4. Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу. – К., 1994.

5. Мень А. История религии – М., 1991.

Post Comment