Психологічні захисні механізми релігійності

Реферат на тему:

ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАХИСНІ МЕХАНІЗМИ РЕЛІГІЙНОСТІ

Спробуємо розглянути деякі психологічні механізми, які дають можливість релігійним людям бути стійкішими до психотравмуючих ситуацій.

На зви$чайному буденному рівні релігійності людина сприймає Бога як заступника в складних життєвих ситуаціях, що зменшує відчуття тривоги і страху. З.Фрейд в$загалі вважав, що Бог є лише піднесеним образом власного батька, у якого шукають підтримки.

Зменшення патогенного впливу на свідомість несприятливих переживань на цьому рівні забезпечують також:

1) компенсація. При невдачах в якійсь галузі діяльності людина отримує можливість проявити себе в релігійній сфері. Це забезпечує зменшення відчуття неповноцінності;

2) фантазування. Зменшення психічного напруження через уявне здійснення Богом помсти, покар$ання ворогів, задоволення Ним нездійснених бажань;

$

3) раціоналізація. Сприяє ліквідації почуття провини. При цьому причини негативних вчинків, істинні мотиви яких знаходяться в безсвідомому, пояснюються зовнішньою зумовленістю («спокуса сатаною»);

4) сублімація. Трансформація і спрямування енергії з інстинктивних, неприйнятних потреб на релігійні.

В міру духовного росту мають місце і такі фактори:

1) задоволення потреб пізнання, творчого неспокою, пов’я$заних з пошуком відповідей на питання про початок і сенс життя, причину зла, страждань, смерть. Релігія забезпечує цілісну систему світосприйняття, морального оцінювання, впорядковує потік інформації. Психологи розглядають стрес від невизначеності, невпорядкованості, як замаскований супутник психічної травми.

Цей фактор нівелюється у людини вір$уючої, для якої все має свій порядок, яка підкорюється волі Божій і відчуває себе частиною великого Божого задуму. Звідси і оптимальна реакція на фрустрацію -на противагу звинуваченню в якійсь невдачі оточуючих, н$евдалого збігу обставин, самого себе, релігійна людина бачить позитивне навіть в неприємних ситуаціях («Бог все робить на краще»). Наявність системи морального оцінювання сприяє зменшенню напруги і тривоги при прийнятті рішень внаслідок легшого вибору і впевненості в його правильності. Релігійне світосприйняття «…приносить групам та індивідам відчуття нескінченності життя, надію на майбутнє, яке тривожить своєю невизначеністю, відчуття стабільного благоденства…». У релігійних люд$ей змінюється погляд на страждання, які є о$чищуючою душу необхідністю, випробуванням віри Богом, а це призводить до зменшення їх негативного впливу на психіку;

2) усунення морального неспокою і нейтралізація почуття провини, відчуття прощення Богом гріхів через сприйняття Христа як спокутника;

3) забезп$ечення почуття безпеки. Релігія «…переконує в перемозі добра над злом, життя над смертю. Таким чином два основні джерела неспокою й почуття загрози -зло та смерть -зводяться до мінімуму, або й зовсім втрачають свою силу»;

4) відчуття зростання, підвищення значимості власного Я, самоповаги, так як «я є храмом Божим, носієм божественного». Відбувається зміна фальшивих життєвих цінностей на реальні, гідні людини. Релігія є також сильним мотиваційним фактором для власного розвитку, оскільки вважається, щ$о Бог наділяє людину певними талантами, які вона зобов’язана реалізувати протягом життя. Крім того, заглиблення в себе під час молитви, посту, допомагає усвідомити власні потреби , схильності, краще сконцентруватись на їх дос$ягненні;

5) забезпечення емоційних потреб через ритуали, обряди. Велику роль відіграють сповідь та молитва, які забезпечують потребу в співчутті, співпереживанні, а також дають можливість розібратися в своїх проблемах шляхом кращого їх усвідомлення через вербалізацію, спр$ияють розрядці негативних емоційних переживань. Забезпечення емоційних потреб відбувається і завдяки співпереживанню солідарності, належності до релігійної групи, акцептації нею;

6) К.Юнг вважав, що релігійні символи, догмати, ритуали забезпечують оформлення безпосереднього досвіду божественного. Вони захищають психіку від надмірного прориву безсвідомого, в символах і догматах $асимілюється психічна енергія архетипів. Символи проектуються на зовні, і весь світ стає впорядкованим, хаос перетворюється в «космос».

7) релігійність робить людей альтруїстичними, чуйними до потреб інших, надає їм таких якостей як м’якість, віра, надія, любов. «М’яка людина більш вільна. Вона може приймати себе і світ такими, якими вони є, тому щ$о відчуває за собою право залишатися самою собою і з тією ж доброзичливістю надає речам можливість вільного існування». Любов забезпечує можливість подолати відчуття самотності, відчуженості, ізоляції, звільняє від негативних ем$оцій -гніву, ненависті, заздрощів, ревнощів. «Страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх» (1 Ів. 4; 18). Віра і надія заспокоюють, допомагають подолати депресію;

8) сповідь, піст, молитва сприяють самозаглибленню, усвідомленню безсвідомого. Це веде до припинення проекції на інших, згнічених в собі якостей і до «прос$вітлення», «звільнення». Е.Фромм пише: «Людина в стані пригнічення не бачить того, що існує; вона вкладає свої мисленні образи у речі і бачить речі в світлі цих мислених образів та своєї фантазії, а не в їх реальності. Саме це створювання мислених образів, спотворюючої завіси, створює і її пристрасті, і тривоги… Стати свідомим по відношенню до безсвідомого і таким чином розширити нашу свідомість означає увійти в зітк$нення з реальністю і -в цьому розумінні -з істиною… Розширити свідомість -означає пробудитися, підняти завісу…». Якщо звичайна людина $відчуває себе роздвоєною через боротьбу між різними мотиваційними тенденціями, то усвідомлення релігійною людиною трансцендентного мотиву, який об’єднує всі інші прагнення, сприяє відновленню єдності свого «Я».

Post Comment