Роль активних та інтерактивних форм і методів навчання в удосконаленні педагогічного процесу та

РОЛЬ АКТИВНИХ ТА ІНТЕРАКТИВНИХ$ ФОРМ

І МЕТОДІВ НАВЧАННЯ В УДОСКОНАЛЕННІ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ТА РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ШКОЛЯРІВ

В умовах розбудови незалежної демократичної правової держави все більшого значення набуває правова освіта молоді. Водночас духовне відродження суспільства вимагає конкретних змін у діяльності загальноосвіт$ніх шкіл, які викликані необхідністю формування суспільно активної, творчої особистості, що на відміну від людини – вихованця, здатна самостійно мислити, генерувати нові ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення. Реалії сьогодення свідчать, що така особистість, реалізуючи свій творчий потенціал, зможе досягти успіхів у на$вчанні й роботі. У цьому контексті стає очевидним, що цінність правових знань, здобутих учнями у стінах школи, полягає не так у теоретичному їх засвоєнні. Як у формування навичок їх практичного застосування.

Тому одним з найважливіших завдань курсу “Основи правознавства” є підготовка учнів до життя. Набуття ними навичок правомірної поведінки, пошуку шляхів вирішення життєвих ситуацій відповідно до норм права$. Реалізувати ці завдання, з огляду на складність курсу, я вважаю, можливо, лише максимально наблизивши уроки пр$авознавства до життя, спонукаючи учнів бути не спостерігачами, а активними учасниками тих процесів, відносин, які лягли в основу викладання предмета, залучаючи їх до спільної діяльності в процесі пізнавального пошуку. І тому головною, стратегічною лінією своєї діяльності вважаю формування творчої особистості учня.

Процес формування $умінь і навичок може бути набагато результативнішим, якщо навчання організоване у співробітництві, яке ґрунтується на спільній діяльності вчителя і учнів, взаєморозумінні й гуманізмі, єдності інтересів до прагнень всіх учасників навчального процесу і має на$ меті особистісний розвиток учнів. Саме таке навчання підносить інтелект дитини, зміцнює її віру у власні здібності, стимулює її активність, творчість, гідність і самосвідомість. Вчитель виступає як організатор, старший, більш досвідчений товариш, що знає і розуміє потреби, інтереси та можливості кожної людини.

Яким би не був урок за формою проведення, його слід організувати так, щоб забезпечити максимально можливу активність учнів з постійно діючим зворотним зв’$язком.

Для нікого вже не є таємницею, що інтерес до знань в учнів падає. З метою успішного розв’язання даної проблеми застосовую в навчально-виховному процесі активні та інтерактивні методи роботи, які активізують діяльність учнів, розвиваючи їх творче мислення. Вміння спілкуватися, розмі$рковувати і приймати рішення. Я.А. Коменський зазначав: “Якщо навчання дається дитині важко, то в цьому передусім винні методи, якими її навчають”. Це положення не втратил$о своєї активності й значимості і в наш час. Недаремно таку велику увагу приділяють наші педагоги-дидакти вивченню питання ефективності застосування різноманітних форм і методів роботи у навчально-виховному процесі. Педагогічні дослідження свідчать, що учні під час лекції засвоюють 5% навчального матеріалу, під час читання – 10%, наочні та аудіо матеріали ефективні на 20$%, демонстрація – на 30%, робота в дискусійній групі – 50%; практика через дію ефективна на 75%. І тільки під час навчання інших та негайне застосування навчання дає 90% результат.

Одним із чинників, які підвищують ефективність навчання є групова робота з використанням інтерактивних методів. Суть цих методів у тому, що навчання відбувається завдяки взаємодії тих, хто навчається. Це співнавчання.$ суб’єктами якого є вчитель і учні. Учитель виступає лише як керівник розумової діяльності учнів, спрямовує її, допомагає, послуговуючись фактами, дійти певних висновків. Залучаючи учнів до діяльності, я скеровую їх на пізнання світу і себе в ньому і, дозуючи допомогу, реалізовую важ$ливий принцип виховання: “Допоможи мені, щоб я зробив це сам”.

Дійсно, сьогодні, коли обсяг інформації зріс до неможливості осягнення $її однією людиною, я вважаю, що дидактична функція вчителя полягає не в передачі знань, а у формуванні навичок здобувати їх. Застосовуючи інтерактивні методи, я моделюю реальні життєві ситуації, пропоную проблеми для спільного розв’язання, використовую рольові ігри.

Вони найбільше сприяють формуванню в учнів умінь і навичок, виробленню у них власних цінностей створюють атмосферу співробітництва, творчої взаємодії в$ навчанні.

В.О. Сухомлинський говорив, що школа має бути не коморою знань, а середовищем думки. Тоді предмет, що його викла$дає вчитель, стає не кінцевою метою його діяльності, а засобом розвитку дитини.

Інтерактивні методи, які я застосовую у навчально-виховній діяльності:

“Мозковий штурм” – це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок цих учасників. Як показує практика, шляхом “мозкового штурму” всього за декілька хвилин можна отримати десятки ідей. На уро$ці називаю тему дискусії і запрошую учнів взяти участь в її обговоренні шляхом “штурму”.

Я намагаюся уникати “закритих” питань, на які можна однозначно відповісти “так” чи “ні”, ставлю запитання закриті, які починаються з “як”, “чому”, заохочую учнів висловлювати свої ідеї, почуття.

Дуже важливо на урока$х залучати до роботи всіх учнів. У цьому мені допомагають такі методи, як “Коло” і “Мікрофон”. Робота в малих групах корисна для формування навичок участі в дискусії. Більшості учнів легше висловитися в невеличкій групі, до того ж цей метод дає можливіс$ть заощадити час, бо відповідає потреба вислуховувати кожну дитину у великій групі.

Метод ”Займи позицію” допомагає вести обговорення дискусійного питання в класі. Використовую його з метою надання та попрактикуватися у навичках спілкування.

Стимулює прояв самостійності учнів, їхні творчі можливості рольова гра. Мета застосування$ цього методу – визначити ставлення учнів до конкретної життєвої ситуації, допомогти їм набути досвіду виходу з конфліктної ситуації шляхом рольової гри.

“Навчаючи – вчуся”. Цей метод надає учн$ям можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим.

Метод “Прес” використовую у випадках, коли виникають суперечливі думки з певної проблеми і потрібно зайняти й аргументувати чітко визначену позицію що$до суспільної проблеми, яка обговорюється.

З метою опрацювання значного обсягу інформації за короткий проміжок часу використовую метод “Ажурна пилка”.

З метою розвитку навичок ведення дискусії застосовую метод “Акваріум”.

Крім цього я практикую складання і розв’язання ситуаційних задач, проведення конкурсних уроків, рольових $ігор, дискусій, дебатів та ін.

У Великокам’янській ЗОШ І-ІІІ ст. я викладаю курс “основи правознавства” та історію. Останніх 6 років мої учні є постійними переможцями ІІ туру Всеукраїнських олімпіад та призерами ІІІ туру. Постійно беруть участь у навчально-пізнавальних та наукових конкурсах. За цей період 8 учнів навчається на історичн$ому факультеті вузів.

На допомогу учням у кабінеті зібрано невеличку історичну та юридичну бібліотеку. Для мене як учителя дуже важливо, щоб знання, здобуті учнями, знайшли застосування в житті.

Усю свою діяльність спрямовую на формування творчої особистості. Бо вірю – виховавши особистість, здатну творчо засвоювати знання і застосовувати їх на практиці ми відродимо інтелектуальний потенціал краї$ни, від якого залежить майбутнє нашої держави, а отже, наше, громадян України.

Post Comment