Що таке пестициди Як вони впливають на довкілля

Що таке пестициди. Як вони впливають на довкілля

Основним засобом боротьби з бур’янами, як відомо, є пестици­ди. Пестициди – хімічні сполуки, які впливають на пригнічення розвитку певної групи рослин$ або інших шкідливих організмів, не завдаючи особливої шкоди корисним культурам. Але хімічні засоби надають лише тимчасову допомогу, оскіль­ки з часом сприяють виробленню стійкості до постійно застосо­вуваних засобів. Це викликає необ$хідність використання нових, ще сильніших речовин, які паралельно посилюють негативний вплив на грунт, воду, повітря, якість продукції, на корисну флору і фау­ну, тим самим прискорюючи процес порушення біологічної рівно$­ваги в природному середовищі. Дослідження показують, що в посі­вах кукурудзи майже 30 видів бур’янів, раніше чутливих до гербі­цидів, набули до них стійкості. Виживаючи навіть після посиле­ного обробітку посіву кукурудзи гербі­цидами, вони спричиняють значні втрати врожаю. Зараз налічується понад 400 видів комах і 7 видів гризунів, вклю­чаючи щурів, нечутливих до пес$тицидів.

Розповсюдження пестицидів у навколишньому середо­вищі відбувається як фізичним, так і біологічним шляхом. Перший спосіб — розсіювання з допомогою вітру в атмо­сфері та поширення через водотоки. Другий — перенесення живими організмами по шляху харчування. Із просу­ванням організмів до вищих ланок харчового ланцюга кон­центрації шкідливих речовин зрост$ають, нагромаджуючись у внутрішніх органах, переважно в печінці та ни$рках.

Отже, хімізацію, що інтенсивно розвивається в сільсько­му господарстві, можна оцінювати з двох позицій — як економічно вигідну і як екологічно небезпечну для навко­лишнього середовища і для самої людини.

Інтенсивне забруднення природного середовища значною мірою є наслідком нераціонального сільськогосподарського виробництва. Щороку з мінеральними добривами на сільськогосподарські угіддя надходить 193 тис. т фтору,. 1,6 тис. т цинку, 620 тис. $т міді та 622 т калію. У 90-ті роки залишкова кількість пестицидів у продуктах харчування, рослинах і тваринах зросла (порівняно з 60-ми роками) більш ніж у 9 разів. Отруйні речовини, які знаходяться у мінеральних добривах, хімічних меліорантах й отрутохімікатах, проник$ають в організми людей, викликаючи їх захворювання.

Особливого значення набуває застосування системних фунгіцидів (нині рекомендовано до виробництва близько» 300 препаратів), стійких проти змивання з рослин. Неправильне їх застосування може завдати великої шкоди посівам, навколишньому середовищу, здоров’ю людей, свійським тваринам і птиці. $А в багатьох інструкціях норми витрат препарату зазначені в широких межах, наприклад, 1—2 кг на 1 га.

Застосування великих доз добрив може погіршити якість продукції, ґрунтових вод, що зум$овлює забруднення близьких річок і водойм. Використання мінеральних добрив дало змогу певною мірою підвищити врожайність культур, однак подальше збільшення їх доз уже не сприяло$ її зростанню, що пов’язано із зменшенням запасів гумусу в грунті. Зростання врожайності неможливе без удосконалення технології внесення добрив. Безконтрольне їх застосування призводить до забруднення навколишнього сере­довища, що загрожує здоров’ю людини. Особливо небез­печне неправильне або надмірне використання пестицидів. Причому деяка їх частина трансформується, тобто виникають нові токсичні речовини (вторинна токсикація). Дати оцінку всіх наслідків впливу пестицидів неможливо через недосконалість методів дослідження$.

Усі без винятку пестициди при ретельному вивченні ви­являли або мутагенну, або інші негативні дії на Живу природу і людину. Навіть разові контакти людини з такими пестицидами, як діелдрін, паратіон, призводять до зміни біотоків головного мозку (енцефалограми). А$ вплив сучасних органофосфатних пестицидів, які швидко розкладаються, загрожує розвитком депресій, роздратування, розладом пам’яті, іншими нейропсихологічн$ими порушеннями. Близько 90% усіх фунгіцидів, 60% гербіцидів і 30% інсектицидів є канцерогенними.

Учені ще десятиріччя тому попереджали про неминучість зараження пестиц$идами ґрунтових і підземних вод. Їх тривозі тоді не надали значення, а нині в різних штатах США близько третини артезіанських свердловин закрито .для питного водозабезпечення через забруднення пестицидами. У нашій країні вміст пестицидів в артезіанських во­дах не контролюється.’

Підраховано, що 98% інсектицидів (проти комах) і фунгіцидів (проти грибкових захворювань), 60—95% гер­біцидів (проти бур’янів) не досягають об’єктів пригнічен­ня, а потрапляють у воду і в повітря. Крім того, застосо­вують ще й$ зооциди (проти гризунів), які створюють у грунті мертве середовище.

Застосування пестицидів призводить до пригнічення біологічної активності грунтів і перешкоджає природному відновленню родючості, викликає втрату харчової цінності та смакових якостей сільськогосподарської продукції, збільшує втрати і скороч$ує термін збереження продукції, знижує урожайність багатьох культур внаслідок загибелі комах-опилювачів. Втрати у нашому сільському господар­стві тільки від зниження врожаю внаслідок недоопилення рослин .(оскільки ці препарати знищують природних опи-лювачів) становлять близько 2 млрд крб тобто покрива­ють 30—40% прибутк$у, який приписують дії пестицидів.

Очевидними є негативні наслідки застосування пести­цидів для здоров’я людини, причому спостерігається тен­денція до їх зростання, водночас у об’єктів, які пригнічуються пестицидами, спостерігається $певна пристосованість до них. Сьогодні близько 500 видів комах вже стійкі до $інсектицидів. Пристосованість до пестицидів виникає про­тягом 10—ЗО поколінь, підтверджуючи справедливість теорії еволюції Ч. Дарвіна: в процесі мікроеволюції вироб­ляється нова властивість. Помічено, наприклад, що в ко­лорадського жука виробляється імунітет до отрутохімікатів. Знаючи це, господарства в 10 разів перевищують концентрацію розчину, що згубно позначається на багатьох інших організмах. Недостатньо обгрунтованим є твердження, що заст$осування пестицидів дає змогу зберегти майже третину врожаю. Практика свідчить, що пов­ного збереження врожаю не можна добити$сь препаратами. Так, у США незважаючи на десятикратне зростання використання пестицидів за чотири останніх десятиріччя загальні втрати сільськогосподарської продукції від різних шкідників, бур’янів і хвороб не знизились, а навпаки, зросли з 31 до 37%. А якщо врахувати втрати в інших галу­зях, зумовлені пестицидами? Наприклад, вирощений на Кубані рис дав близько 1,5 млрд крб прибутку, але водночас збитки від застосовуваних там пестицидів тільки в рибному господарстві Азовського басейну перевищували 2 млрд крб$.

Поширенню застосування пестицидів значною мірою сприяє уміння зарубіжних хімічних компаній рекламувати свій товар. А ми, довірившись їхній рекламі, витрачаємо на ці препарати сотні валютних карбованців щороку, до того ж допускаємо значні перевищення рекомендованих доз хімічни$х засобів захисту, проведення суцільних обробок замість вибіркових. До 40% пестицидів у нас розпилюється в повітря, щ$о категорично забороняється у багатьох країнах. Часто завищуються норми витрат пестицидів. Наприклад, японці свій пестицид топсин використовують з розрахунку 67 г на 100 л розчину, а в наших інструкціях для спрощення технології норми визначені вже в розмірі 100 г .

Post Comment