Шляхи розвитку валеологічної культури школярів засобами української музики

Ш$ляхи розвитку валеологічної культури школярів засобами української музики.

Розучування в школі українських пісень на уроках музики.

У час духовного відродження українського народу постає актуальною проблемою вивчення національної музики, зокрема популярного і масового жанру – пісні. У всі часи вона не тільки вбирала та відтворювала реальне життя людей, але й зміцнювала їхній дух у важкі хвилини. Це пояснюється і тим, що, як стверджують вчені, народні $твори “живуть протягом цілих століть не ради свого буквального смислу, а ради того значення, котре в них може бути вкладене” (О.Потебня).

Пісні виникли в давнину і є одним із найпоширеніших жанрів усної народної творчості. Ці музично-поетичні скарби громадились протягом віків і передавалися в$ід покоління до покоління, вбираючи в себе все нові і нові події, характери. В них відображені зміни в поглядах на людські цінності, ідеали, вчинки. У цих невеликих музично-поетичних творах закладена глибо$ка мудрість народу.

З музичної спадщини свого краю ми можемо багато взяти для зміцнення свого здоров’я. Адже у музичних інтонаціях нашого духовного скарбу закладено багатющу інформацію. Поскільки музика – це мистецтво інтонованого смислу, то комунікативний підхід до розумінн$я її творів допомагає активному веденню здорового способу життя.

Однак, батьки, педагоги загальноосвітніх та музичних шкіл зустрічаються сьогодні з певними труднощами як у відродженні української народної пісні, так і у прилученні молоді до надбань української класичної музики. Проаналізуємо цю проблему через призму конкретного психолого-пед$агогічного дослідження, проведеного серед учнів 9-11 класів загальноосвітньої середньої школи № 8 м. Коломиї (в анкетуванні взяли участь 78 учнів).

Аналіз отриманих відповідей показує, що найбільш привабливою учні вважають сучасну легку музику (поп-, рок-музика, джаз) – 23 вибори(подібне ставлення молоді до цих жанрів музики підтверджується й даними інших досліджень); друге місце за частотою виборів поділили українські народні пісні$ – 4 вибори і т.зв. серйозна музика – 4 вибори.

На завдання “Назви пісні, які співають у твоїй родині” половина учнів відповіли, що у їхній родині взагалі не співають. Декілька назвали такі півні, як: “Несе Галя воду”, “Їхав коза містом”, “При долині кущ калини”, “Повіяв вітер степовий”. Ой на горі д$ва дубки”, “Ой чий то кінь стоїть”.

На запитання ”Які народні пісні впливають на здоровий спосіб життя?” Більша частина опитаних назвали: “Грицю, Грицю до роботи”, “Підманула, підвела”, коломийки. Хоча були і такі відповіді: “ні$які” (4 опитаних), “не знаю” (2 опит), “взагалі не впливають” (1 опит.).

Якісний аналіз назв та змісту пісень свідчить, що названі учнями твори мають енергійний та рухливий характер, що несе в собі позитивний заряд, який піднімає настрій та покращує самопочуття.

Проведений первинний кількісно-якісний аналіз анкетува$нь дозволяє зробити деякі узагальнення. Так, автори вважають, що хоча за рівнем значимості в уявленнях українські народні пісні поступаються як сучасній легкій музиці. Так і класичній, все$ ж учні відчувають помітку потребу в цьому жанрі вокальної музики. Яка часто ними повністю не усвідомлюється.

Відомо, що для зміцнення власного здоров’я, покращення самопочуття, потрібно не тільки загартовувати тіло, але й зміцнювати дух. З цією метою слід, на думку вчених використовувати народну музичну культуру.

Для цього необхідна розробка н$ових підходів, які б крім інтенсифікації процесу вивчення школярами пісень. Удосконалення вокально-хорових навичок, сприяли ще і ефективнішому зміцненню духовної культури, інформація про яку закладен$о в кожному музичному творі. Одночасно це сприятиме й кращому, високохудожньому їх виконанню.

Глибшому сприйняттю та високохудожньому виконанню народних пісень, (як свідчить наш досвід, містять інформацію про здоровий спосіб життя), сприяє ознайомлення школярів з основами теорії спілкування, зокрема, яка своєрідно зберігає і передає інформацію. Вивчення процесу її фулекціонування та відображення змісту духовної культури в будові окремих творів дозволяє краще спілкуватися з ними, не$ без користі для здоров’я.

У процесі роботи, а період проходження педагогічної практики, ми переконалися, що розвиток валеологічної культури через сприйняття музики залежить від комунікативної позиції, яку займає слухач у ситуації художнього спілкування з твором.$

Численні психолого-педагогічні досліди, довели, що словесні образи, створені в яві школярів, відзначалося набагато більше емоційних забарвлень, викликані сильніші переживання, ніж наочні образи. З огляду на це, значне місц$е у вих. п-сі шкіл доц. відв. нар. пісням. Для учнів вони є своєрідним духовним хлібом, який ніколи не проїдається.

Українська народна пісня вражає своєю різноманітністю. Так, опираючись на дані зарубіжних джерел, відомий дослідник історії української музики Г.Нудьга зазначає, що українська пісня – одна з найбагатших у світі як за кількістю знаних творів, так і за поетичною досконалістю. Нині вже зібрано близько 20 тис. народних творів із мелодіями; що ж до текстів, то їх с$отні тисяч.

Генетично найдавнішим визнається ліро-епічний підрозділ, до якого входять переважно обрядові пісні (колядки, щедрівки і веснянки, купальські і петрівчані, обжинкові, гребовецькі, весільні, трудові, ігрові, хорові пісні), замовлення, дитячі пісні. Насту$пний вид народної творчості – це балади та історичні музично-поетичні твори.

Третій – жартівливі та сати$ричні пісні. Загального визнання в цьому світі набули пісні – коломийки.

Докладніше зупинимось на двох останніх жанрах, які своїм змістом здатні допомогти учням зайняти правильні життєві позиції, дотримуючись здорового способу життя.

Post Comment