Спортивно-художні вечори

Спортивно-художні вечори можуть присвячуватися різним подіям у житті колективу фізичної культури. Це може бути, наприклад,$ «Вечір спортивної слави», присвячений підбиттю підсумків фізкультурної і спортивної роботи школи за рік. Вечори можуть присвячуватися високим досягненням команди або окремих спортсменів школи, проводитися за типом спортивно-художніх КВК, «нумо, хлопці», «нумо, дівчата» тощо. У будь-яких випадках вони є ефек­тивною формою реалізації ідеї синтезу спорту і м$истецтва, спробою об’єднати спортивні заходи з художніми.

Завдання вечора — заохочення фізкультурників і спортсменів школи, пропаганда їхніх досягнень і розумного способу життя та залучення до сис­темати$чних занять фізичною культурою нових поколінь школярів.

Проведенню вечора передує велика підготовча робота організаційного комітету, очолюваного одним із керівників школи та вчителем фізкультури. У селах та селищах такі вечори рекомендуємо проводити спільно для школя­рів та дорослого населення. $У такому випадку доцільно забезпечити представництво в оргкомітеті дорослих сільчан та залучити до його підго­товки всі організації і установи, що мають відношення до виховання і здоров’я людини (дитячі садочки, клуби, бібліотеки, лікарські заклади тощо). Ця під­готовча робота полягає, по-перше, в складанні програми і сценарію вечора, виготовленні запрошень; по-друге, підготовці призів, подарунків; по-третє, у доборі членів журі та суддівських$ бригад.

Радимо урочисто оформити місце проведення спортивно-художнього вечора. Це може бути сільський клуб, палац культури шефської організа$ції, актовий чи спортивний зал школи та ін. За необхідності вечір може розпоча­тися в одному приміщенні, а продовжуватися в іншому. Оформлення місця повинно мати інформативний характер. Фотомонтажі, епіграми, дружні шаржі та плакати, вирізки з газет, кубки і вимпели розкажуть про успіхи та прогали­ни колективу в розвитку фізичної культури. Виставки творчих робіт (малюнки, різьба, вишивка, інкрустація та ін.) виявлять різноманітність захоплень учасник$ів вечора. Викличуть інтерес також виставки юних філателістів, ко­лекціонерів значків, вимпелів, наклейок тощо. Усе оформлення вечора повинно відповідати завданням та ідеї вечора. Так, якщо вечір проводиться за типом «нумо, хлопці», то можна запросити військових. Якщо це КВК, то бажано запросити висококваліфікованого суддю і залучити його до роботи в журі. На вечорі спортивної слави кращим гостем буде відомий спортсмен або група спортсменів. У всіх вип$адках бажано, щоби це були люди, яких знають учасники вечора.

На таких вечорах варто уникати тривалих доповідей і виступів. Усю інформацію, яка має бути оголошена на вечорі, доцільно об’єднати зі слова­ми привітання і поздоровлення, рапортами і спеціальним наказом по школі, можна передбачити її в тексті ведучих вечора та в інтерв’$ю.

На вечорах виділяється час для вручення значків і$ посвідчень спортсменам-розрядникам, грамот активістам тощо.

Спортивно-художні вечори — це не вистава, де є глядачі й виконавці. Кожен присутній повинен брати активну участь у конкурсах, іграх тощо.

Програмою вечора, крім іншого, можуть передбачатися виступи колекти­вів художньої самодіяльності та окремих виконавців, показові виступи класів і учнів, естафети і «веселі старти», жартівливі спортивні виступи та пародії, змагання сімейних кома$нд. На такі вечори бажано запрошувати учнів інших шкіл та СПТУ.

Дні здоров’я

Найбільш повного практичного втілення ідеї комплексного використання засобів, зв’язку фізичного виховання з іншими шкільними предметами та ідеї г$армонії тіла і розуму можна досягти, проводячи у школі дні здоров’я.

Що ж таке дні здоров’я?

По-перше, ці комплексні заходи потребують координації зусиль більшості вчителів-предметників (історії, біології, географії, літерату$ри та ін.), батьків і громадських організацій. По-друге, вони проводяться у природних умовах складом усієї школи і насичені елементами романтики (при цьому розв’язу­ються питання влаштування побуту і безпеки). По-третє, у цих заходах об’єднуються майже всі форми фізичного виховання (туризм, змагання, ранко­ва гімнастика тощо). Для їх проведення заздалегідь підготувати фізкультурний актив із учнів, учителів, бать$ків і шефів.

Розглянемо особливості змісту та організації днів здоров’я у школі.

Ініціативна група, очолювана вчителем фізичної культури, вносить цей захід у шкільний план роботи і розробляє його зміст та програму$. Виходячи з потреб реалізації програми, схваленої педколективом, створюється і затвер­джується штаб проведення дня здоров’я, в який можуть входити: вчитель фізичної культури, вчителі тих предметів, які мають відношення до дня здо­ров’я, особи, котрі за своїми службовими і громадськими обов’язками відповідають за виховання, а $також завгосп, медпрацівник школи, голова батьківського комітету та ін. Штаб очолює директор школи. На першому засіданні штабу ще раз розглядають і уточнюють програму, визначають склад учасників.

Досвід показує, що кількість учасників не повинна перевищувати 400 осіб. Тому, якщо школа велика, то день здоров’я краще проводити у два і більше етапів. Про підготовку такого заходу завчасно повинні бути$ проін­формовані батьки, які теж можуть взяти в ньому участь. Далі необхідно підібрати місце розташування табору — за 3-7 км від межі міста (села, сели­ща), у лісі, на березі річки.

Питання харчування може бути розв’яз$ане різними способами: 1) кожен учень повинен мати запас харчування з дому (на перший випадок); 2) за домовленістю з торговельними організаціями на місці дислокації можуть пра­цювати кіоски; 3) їжу готуватимуть самі учні, працівники шкільної їдальні, підшефна військова частина тощо.

Нічліг влаштовується в наметах і куренях, постіль приносить кожен учень. На всякий випадок господарські служби школи мають у запасі постіль, мат­раци, $спальні мішки.

Дні здоров’я можна провести і на базах відпочинку, у профілакторіях та літніх дитячих стаціонарних таборах відпочинку. Тоді всі$ господарські пи­тання вирішуються легше, але частково втрачається романтика заходу. Тому можливі змішані варіанти розміщення і нічлігу.

Вихід до місця проведення дня здоров’я (табору) відбувається організо­вано. Від межі міста всі класи під керівництвом класних керівників приходять до табору різними, завчасно розробленими маршрутами. При цьому довжи­на і $складність маршруту повинні відповідати вікові учасників. Такий порядок проходження дає змогу розосередити за часом прибуття в підготовлений та­бір учасників дня здоров’я і уникнути метушні під час їх розміщення.

Зазвичай, у день прибуття спортивні заходи в т$аборі не проводяться, оскіль­ки школярі вже взяли участь у туристичному поході.

Після влаштування, відпочинку і вечері всі збираються біля вогнища, і тут переважно проводять зустрічі з місцевими жителями, учасниками воєн, підпільної боротьби, працівниками правоохоронних та природоохоронних ор­ганів. Біля вогнищ (а вони будуть щоденними) влаштовують різноманітні конкурси (авторської та народної пісні, поезії, казки та ін.), вікторини, ігри і розваги.

Тут же біля вогнища чле$ни штабу підбивають підсумки дня, уточнюють завдання на наступний день.

Для чіткої організації та дотримання порядку складають детальний гра­фік роботи табору (див. табл. 3), яким зумовлено зміст і час роботи кожного • класу протягом дня. У клітинках проти заходу і класу проставляють дату і час проведення. Цей графік вивішують на стенді біля штабного намету. Поряд розміщують план території табору$ з позначенням місць проведення усіх фраг­ментів днів здоров’я. За кожним місцем закріплюють бригаду активістів із числа вчителів, учнів, батьків. Ця бригада забезпечує святкове оформлення, інвентар, техніку безпеки$ і обслуговування дорученого заходу (фрагмента). Від одного до іншого фрагмента з кожним класом переміщується класовод або класний керівник. При цьому всі учні, зокрема й віднесені до спеціаль­них медичних груп, постійно перебувають у складі класу і виконують зумовлені графіком завдання. На допомогу класоводам і класним керівникам залучають батьків. Керівники кожної бригади обслуговування$ і керівники класів ознайомлюються з графіком днів здоров’я, умовами його реалізації до виїзду в табір. Вони, як і діти, беруть участь у його складанні та затвердженні.

Таблиця 1

ГРАФІК

проведення днів здоров’я

$

$

$

Заходи за програмою Клас, дата і час проведення
І II XI XII
1 $. Прибуття в табір
2. Відпочинок протягом дня
3. Підйом і сон
4. Сніданок, обід, вечеря
5. Заходи за планом класу
6. Конкурси самодіяльних поетів, бардів
7. Концерт художньої самодіяльності
8. Конкурс «Що, де, коли?»
9. Конкурс «Поле чудес»
10. Збір гербарію
11 . Конкурс «Газети туриста»
12. Конкурс малюнків на асфальті
13 . Конкурс творчих робіт, виконаних у таборі: а) фантазії природи; б) осі$нні мелодії; в) зимові букети; г) етюди
14. Ходьба по азимуту
15. Конкурс стройової пісні
16. Веселі старти і естафети
17. Змагання сімейних команд
18. Рухливі ігри
19. Спортивні ігри
20. Відкриті старти: кращий бігун, стрибун
21 . Зустрічі біля вогнища
22. Бесіди про збереження природи
23. Інсценізовані уроки історії
24. Інсценізовані уроки рідного краю
25. Відвідування могил героїв рідного краю
26. Пошук і впорядкуван$ня забутих могил
27. Уроки в природі (біологія, географія, астрономія, музика)
28. Сеанс одночасної гри в шахи
29. Розігрування лотереї
30. Інші заходи

В останній день перебування в таборі (переважно в неділю) після обіду підбивають підсумки днів здоров’я, нагороджують учасників і членів бригад обслуговування,$ оголошують і нагороджують переможців конкурсів і твор­чих $робіт. Учасники організовано повертаються додому найкоротшим шляхом.

Звільнення учнів від навчальних занять, а точніше перенесення занять у природні умови в ході проведення днів здоров’я, ефективно впливає на змі­цнення фізичного стану школярів і вчителів, підвищує працездатність, їхній інтерес до навчання і сприяє виробленню звички вести розумний спосіб життя.

Члени «польової» редколегії та фотокореспонденти оперативно висвітлю­ють основні події днів здоров’я та готують матеріали для підсумків. На $такий захід можна запросити фотографа-професіонала, адже багато учнів і цілі сім’ї захочуть придбати фотографію на пам’ять.

Вивчення практики проведення днів здоров’я у школах показало, що в їх організації припускаються суттє$вих помилок переважно від нерозуміння завдань цієї оригінальної форми роботи. Чимало днів здоров’я проводяться нецікаво, змагання обмежуються одним-двома видами легкої атлетики або кросом. У ряді шкіл до прове$дення днів здоров’я не залучаються всі педаго­ги й учні школи, не кажучи вже про батьків. Не беруть участі в таких заходах і дитячі громадські організації.

Проведення такого заходу навіть один раз на рік потребує від колективу школи великих зусиль і організаторської роботи вчителів, батьків. Але ці зу­силля окупляться, як свідчать$ результати опитування учасників, незабутніми враженнями дітей.

Заключення

Підсумовуючи, спробуємо відповісти на питання, чим керуватись у ви­значенні кількості заходів у позакласній роботі з учнями, які оптимальні інтервали між ними; їхня послідовність. Усе це, без сумніву, залежатиме від багатьох обставин: рівня розвитку фізичної культури в кожній конкр$етній школі, підготовленості учнів, орієнтації педколективу і керівництва школи, кліматичних умов регіону тощо.

Нагромаджений досвід дозволяє визначити певні рекомендації в цьому плані.

По-перше, всі заходи повинні бу$ти об’єднані у цілеспрямовану комплекс­ну систему, що допоможе на високому емоційному рівні реалізувати ідею союзу тіла і розуму, налагодити міжпредметні зв’язки і, врешті-решт, сформу­вати уявлення про розумний спосіб життя. Це, так би мовити, третій, вищий рівень комплексації засобів (фізичні вправи, природа, гігієна) фізичного виховання, якщо за перший взяти комплексний урок, а за другий — тижне­$вий мікроцикл.

По-друге, для періодичного впливу на емоційну сферу учнів задля під­тримання їхньої постійної зацікавленості до самовдосконалення елементи цієї системи доцільно розмістити в такій послідовності:

1) дні здоров’я — перший тиждень жовтня;

2) некласифікаційні змагання з включенням вправ, що були предме­том домашніх завдань на літо, — перші тижні листопада;

3) вечір спортивної слави — кінець грудня;

4) веселі старти сімейних команд — лютий і березень;

5) $свято спорту і мистецтв — середина травня. Нарешті, декілька практичних порад:

• складаючи програми і сценарії масових заходів, багато уваги нада­вай$те урочистості ритуалів і оформленню, які посилюють емоцій­ний вплив рухової діяльності;

• пам’ятайте, що для досягнення кінцевого результату — виховання звички до самостійних занять фізичними вправами — важлива не стільки участь у будь-якому заході, скільки процес підготовки до нього (сам захід виступає як мотив);

$

• ефект, як свідчить досвід, посилюється, якщо учасників залучити до формування змісту заходів: ігор, вікторин, конкурсів;

• виступи непідготовлених учнів (особливо у змаганнях) викликають переважно негативні емоції і можуть назавжди відбити в них ба­жання займатися фізичними вправам$и;

• справжньої масової участі школярів у заходах досягайте через ве­лику різноманість фрагментів;

• у всіх заходах створюйте хороші умови для вивчення учнів, їхніх можливостей, нахилів, моральних і вольових якостей;

• участь у масових заходах спонукає учасників до самовдосконален­ня, але якщо інтервали між ними надто великі, то досягти бажаного ефекту підвищенн$я емоційного фону не вдається;

• у проведенні всіх заходів налагоджуйте міжпредметні зв’язки — це найбільш надійний і перспективний шлях залучити до розв’язання проблем фізичного виховання педагогічний колектив загалом;

• задля безперервного вдосконалення згаданих форм фізичного ви­ховання, підвищення результативності що$разу по закінченні захо­дів підсумовуйте їх;

• і головне: штампи і шаблони ніколи не принесуть успіху в роботі!

Post Comment