Україна — НАТО питання співробітництва у невійськових сферах

Україна – НАТО: питання співробітництва у невійськових сферах

(на прикла$ді Волинської області)

Питання співробітництва України з НАТО, на жаль, є занадто заідеологізованими та недостат­ньо відомими широкому загалу. Це, зокрема, стосується обізнаності населення нашої держави щодо невійськових сфер співробітництва України з Альянсом.

У той час співробітництво Укрвїни з Альянсом є широким та різноплановим. Ця різноплановість визначена у положеннях Хартії про особливе партнерство між Україною $та НАТО. Хартією, зокрема, “передбачено проведення консультацій у таких невійськових сферах, як економічна та наукова, сфері планування при надзвичайних ситуаціях цивільного характеру, у сфері захисту природного середовища, включаючи ядерну $безпеку”.

Зокрема, у цьому дослідженні ми зупинимося на економічній, соціальній, науковій, інформаційній та культурній галузях співпраці Волинської області з країнами членами НАТО.

Економічний потенціал Волинської області у поєднанні з вигідним географічним розташу­ванням створює сприятливі умови не тільки для$ ефективної господарської діяльності у межах області, але й для проведення активної зовнішньоекономічної діяльності, сприяє залученню в економіку внутрішніх та зовнішніх інвестицій.

Станом на вересень місяць 2000 р. у господарський комплекс області залучено 32 іноземні інвестиції на сум$у 6,4 млн. дол. США. Це дає змогу активно проводити інноваційну діяльність. Протягом 2000 р. впроваджено у виробництво 310 конкурентноспроможних видів продукції та 52 нових технологічних процеси [1, 128].

Продукція волинського товаровиробника заявляє про себе не лише на ринках України, а й у країнах НАТ$О та ЄС. Суб’єкти господарювання області здійснюють зовнішньоторговельні операції з 61 країною світу. Обсяг зовнішньої торгівлі підприємств та організацій області за січень-лип$ень 2000 року становив 306,3 млн. дол. США, а це у чотири рази перевищує цифру за відповідний період 1999 р. [1, 128].

У процесі західноєвропейської інтеграції поставлено питання про створення “Європи регіонів”. Ідеться про формування федерального типу наддержавної будови.

У такому федеральному утворенні відповідно до Маастрихтськог$о договору на основі принципу субсидіарності додаткові компенсації передаються з наднаціонального й особливо національного — на регіо$нальний рівень.

Безсумнівні успіхи в цій ділянці здобула й Волинська область, на практиці реалізуючи модель транскордонного співробітництва з Люблінським воєводством Польщі в рамках єврорегіону “Буг”.

Існує конкретна співпраця Волині і Польщі по реалізації багатогалузевих програм євр$орегіону “Буг”. Наприкінці січня 1996 р. у Замості відбулося перше засідання українсько-польської міжурядової координаційної Ради з питань міжрегіонального співробітництва на рівні міністрів зовнішніх економічних зв’язків України і Польщі та керівництва єврорегіону “Буг”. Схвалено головні напрями і завдання по виконанню конкретних програм, а саме: будівництво автомагістралей, розбудова кордону та кордонної інфраструктури, охорона навколишнього середовища, г$ідрометеорологія, промислова кооперація, сільське господарство, наукове співробітництво та підготовка кадрів, співпраця в галузі культури, розвитку місцевого самоврядування. Зокре$ма, передбачено будівництво нового моста через річку Буг (автомобільний перехід Ягодин — Дорогуськ), сприяння розбудові швидкісної автомагістралі Варшава – Люблін – Хелм – Ковель – Київ і створенню інфраструктури широкої колії Катовіце – Ковель, реалізація спільної українсько-польської програми “Чистий Буг”, розвиток та охорона водноболотних угідь – місць $поселення водоплавних птахів, які мають міжнародне значення (Шацькі озера, басейни річок Стохід і Прип’ять) та інші пропозиції. Рада позитивно оцінила ро$боту двох сторін у програмах єврорегіону “Буг” і розвиток взаємної співпраці у розбудові й модернізації прикордонних регіонів [5].

20 травня 1996 р. у Володимирі-Волинському відбулося друге засідання Ради єврорегіону “Буг”. На цей раз висловлювалася ціла низка цікавих пропозицій, зокрема у галузі обміну культурою. Вирішено перетворити музей Стравинського в Устилузі в осередок творчих зустрічей українських і польських митців, діячів культури. Водночас мери Володимира-Волинського і Грубешова проявили ініціативу – для тіснішого спілкування створити спілку м$ерів міст у рамках єврорегіону “Буг” [3].

Польська сторона високо оцінює діяльну участь прикордонних регіонів України у розвитку діло­вого партнерства з воєводами Польщі. Проявом цього стало вручення президенту України Л.Кучмі вищої польської нагороди дл$я бізнесменів і ділових людей “Оскар Польського Бізнесу 1996” [9].

Програма спільних дій у рамках цього транскордонного об’єднання дійсно всебічна, тому що, крім аспектів торгівельно-$економічного співробітництва, включає великий спектр інших питань: від створення спільних підприємств, взаємодії у сфеї освіти, науки, культури, територіального спрямування, самоуправління до охорони навколишнього середовища та історичних пам’яток, обміну інформацією.

Крім того, серед$ інвестиційних партнерів суб’єктів підприємництва Волині – 22 держави світу. Обсяги капіталу, що надійшли в її економіку з-за кордону протягом 1993-2000 рр. становлять понад 54 млн. дол. США. 89 % сук$упного розміру інвестицій в область припадає на такі держави, як Польща, США, Словаччина. Досить помітною є присутність валютно-матеріальних ресурсів походженням з Німеччини, Бельгії, Нідерландів Великої Британії, Ірландії та Іспанії. Так, у цілому частка країн (членів) НАТО в інвестиційному потоці становить 55,6 % [1, 130].

За останні роки значно активізувалося інвестування об’єктів малого та середнього приватного бізнесу. Сьогодні в області налічується 216 г$осподарсько-комерційних утворень, співзасновниками яких виступають представники ділових кіл 26 країн світу. Причому 39 % загальної кількості спільних підприємств створено за участю польських бізнесменів. Досягнувши певних позитивни$х результатів, область продовжує співпрацювати з міжнародними організаціями, інституціями, установами та бізнесовими колами зарубіжних країн над залученням інвестицій в економіку області. Зокрема, особливо плідно розвивається співробітництво з тими країнами, що входять до складу НАТО.

Так, найбільше інвестицій в економіку Волинської області вкладено в підприємство з іно­земними$ інвестиціями АТЗТ “Троянда-Експрес” від фірми “Вестерн ЕН-АЙ-ЕС Ентерпрайз Фонд” США (4502,3 тис. дол. США), фірму “Терцет” – від німецької фірми “SpindlerGmbH” (570,7 тис. дол. США), ВАТ “Камінь-Каширський маслозавод” – від німецької фірми “Єврорекс” (99 тис. німецьких марок), спільне українсь$ко-польське підприємство “Агромоліннвест” (м. Луцьк) від громадянина Польщі Анджея Грабовскі (360 тис. дол. США) та інші [1,$ 130].

Одним із реальних шляхів активізації інвестиційних процесів є використання потенціалу спеціальних економічних зон. Це стосується насамперед територій пріоритетного розвитку у Волинській області, до якого належить місто Нововолинськ та селище Жовтневе, де Указом Президента України від 27 ч$ервня 1999 року з 1 січня 2000 р. запроваджено терміном на 30 років спеціальний режим інвестиційної діяльності, а також у м. Ковель, де, відповідно до Указу Президента України від 22 червня 1999 р., створена спеціальна економічна зона “Інтерпорт Ковель”. Тут передб$ачено встановлення податкових і митних пільг під реалізацію конкретних інвестиційних проектів на підставі відповідних договорів [1, 130-131; 4, 242].

Економічна співпраця є найбільш плідною формою партнерства між Україною і Польщею. Її зміцнення не може не цікавити НАТО як один з факторів посилення орієнтації нашої дер­жави на Захід. Найактивніше обговорюється останнім часом мож­ливість спільного будівництва нафтопроводу Оде$са-Броди-Гданськ, залізничної колії Вроцлав — Київ, автобану Одеса — Гданськ та низки прикордонних переходів. Планується участь поляків у транспорту­ванні норвезького газу до України.

Завдяки польським інвестиціям уже у 2000 р. було введено в дію митний пропускний пунк$т Краковець – Корчова. На цьому фоні закономірний вигляд має зростання товарообміну між Україною та Польщею і поява тенденції до вирівнювання їхніх торгових балансів. Реальних обрисів набуває і можливість переходу від простої торгівлі до спільного виробництва продукції масового попиту. Необхідність цього підкреслив Прем’єр-міністр України В.Ющенко під ча$с свого візиту у липні 2000 р. до міста Замость.

Таким чином, Польща перетворюється на своєрідного провідника у злитті України з Європою через НАТО. Р$егулярні контакти між нашими країнами дають змогу перевірити готовність вітчизняного законодавства, систем господарювання та державного управління до існування в європейському політико-правовому полі. Особливе значення у цьому процесі має допомога поляків Україні у проведенні адміністративно$ї, військової, економічної реформ відповідно до стан­дартів країн-членів НАТО.

Проголошений європейськими державами Альянсу курс на розвиток транскордонної співпраці повністю співпадає із зацікавленістю України $і Польщі у взаємних зв’язках. Станом на липень 2000 р. 20 областей України та воєводств Польщі уклали партнерські угоди, було підписано Декларацію про співробітництво між Асоціацією міст України та Спілкою міст Польщі; діє Украї­нсько-польська Координаційна рада з питань міжрегіонального співробітництва.$

Практичним виявом цієї взаємодії є робота міжнародних асоціацій, таких як “Карпатський єврорегіон” та єврорегіон “Буг”. До першо­го увійшли регіони Польщі, Угорщини, Румунії, Словаччини (асоційований член) і чотири області України –$ Закарпатська, Івано-Франківсь­ка, Львівська та Чернівецька. До другого – Люблінське воєводство Польщі, Волинська область і частина Республіки Білорусь. єврорегіон “Буг”, який почав функціонувати у вересні 1995 р., вітчизняні та за­кордонні експерти визнають найрезультативнішим з українських транскордонних об’єднань [4, 242].

Економічну, адміністративну, культурну співпрацю з усіма партнерами по участі в єврорегіонах (одним з найактивніших є Польща) в Україні контролює Інститут Схід – Захід. Окремо займається поглибленням зв’язків з По$льщею (насамперед у гуманітарній сфері) заснований у січні 2000 р. Польський інститут у Києві – одне з 16 подібних представництв польського Міністерства закор­донних справ у головних центрах Європи [4, 243].

До його завдань належить формування і промоція образу Польщі як сучасної і демократичної де$ржави, що успішно реформує суспільний устрій, має певні досягнення у ринковій трансформації, посідає великий культурний і науковий потенціал, політично, економічно та військово готова до європейської інтеграції.

Досягнути цього планується передусім чер$ез презентацію в Україні всіх напрямів творчої активності поляків: артистичної, художньої, наукової і т.д. За короткий час свого існуван$ня Польський інститут встиг провести ряд резонансних культурницьких акцій. Наприклад, гастролі в Києві всесвітньо відомого композитора Кшиштофа Пендерецького, виступи модерних театральних колективів із Кракова, Познані, Варшави [4, 243].

Проте ознайомлення української громадськості з культурою Польщі, як і польської – з культурою України, відбувається в о$сновному завдяки ініціативі різноманітних мистецьких фондів, органів місцевого та державного управління. Концерти музичних груп, окремих солістів, організація фестивалів, художніх і музейних та фото виставок, театральних вистав сприяє ліквідації негативних стереотипів в українсько-польських стосунках, налагодженню добросусідських відносин та усвідомленню місця наших народів у єдиній європейс$ькій та світовій спільноті.

Підсумовуючи наведені факти, можна зробити висновок, що українсько-польські стосунки у всіх сферах життя зн$ачно пожвавилися з часу прийняття Польщі до складу країн-учасників Північноатлантичного альянсу. Розвиваючись за принципами Стратегічної програми НАТО, Програми “Партнерство заради миру” та Хартії про особливе партнерство між Україною і НА$ТО, вони досягнули якісно нового рівня – рівня стратегічного партнерства.

Щодо соціально-економічної співпраці України з НАТО можна навести ще один яскравий приклад, а саме – у сфері соціальної адаптації звільнених у запас військовослужбовців.

На відміну від спеці$алізованих фінансових інститутів НАТО не має повноважень та ресурсів на фінансування розвитку конкретних програм економічного співробітництва. Проте Альянс проводить лінію на активізацію діалогу й обміну досвідом з експертами країн-партнерів, залучених до процесу управління, процесу реструктуризації, що є досить актуальним для України питанням. Так, у 1999 р. між створеним при Кабінеті Міністрів України Національним координаційним центром соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, зві$льнених у запас або відставку, та НАТО було підписано Угоду, котра передбачає фінансування з боку $Альянсу навчання українських військовослужбовців англійській, французькій та німецькій мовам у відділеннях мовних курсів “Альянс Франсез”, “Інституту Гете” та “Британської Ради” в Україні. Загальна вартість цього проекту – близько 100тис. дол. США. В рамках ць$ого проекту вже пройшли підготовку та отримали сертифікати перші 50 представників України. Зараз триває робота по “розширенню” згаданого проекту, а саме – започаткування подібних мовних курсів в інших містах України – Севастополі, Харкові, Узині [2, 27].

Поряд з цим постійно збільшується кількість представників України, які вивчають іноземні мови за кордоном та на спеціалізованих курсах НАТО.

Метою співробітництва України з НАТО в науковій сфері є, зокр$ема, залучення потенціалу та можливостей НАТО і її держав-членів для підтримки національних програм України в галузі науки і технологій, обмін результатами наукових досліджень у сферах роззброєння, екологічної безпеки, високих технологій і комп’ютеризації, участь у здійснюваних під егідою $НАТО наукових програмах та проектах.

Курс на інтеграцію в Європу, в тому числі й у євроатлантичні структури, сьогодні стає не тільки стратегічним пріоритетом, а й історичним імперативом України. На сьогоднішні найпотужнішим експортним потенціалом Украї$ни є науково-технічний потенціал, який досі привертає увагу розвинених країн світу, потужних міжнародних організацій. Закордонні інвестиції в науку України складають близько 10 відсотків державного фінансування наукового сектора [8, 29].

Наукова програма НАТО була започаткована в 1958 р. як свідчення особливої уваги до прогресу в галузі науки і технологій, як чинника ст$ворення безпеки націй та укріплення їхніх позицій у світовій спільноті. Визначальними характеристиками Наукової програми були і є підтримка досліджень високої наукової якості $та спроможність швидко реагувати на нові досягнення. Щороку в реалізації наукової програми НАТО беруть участь близько 13 тисяч учених, як стипендіати, учасники наукових зустрічей, семінарів, консульт$анти, або члени консультативних комісій.

Із початку 90-х років до участі в Науковій програмі НАТО залучено вчених не тільки з країн НАТО, а й із країн-членів Ради Євро-Атлантичного Партнерства. А з 1999 р. Наукова програма майже цілком присвячена підтримці співробітництва між ученими країн Партнерства і країн НАТО або фінансуванню та підтримці наукових досліджень у країнах партнерства [8, 29-30].

На сьогодні Україна посідає друге місце після Росії серед к$раїн-партнерів із співробітництва в рамках Наукової програми НАТО. Відповідно до пріоритетних напрямів розвитку науки і технологій українські науковці беруть участь у 38 проектах$ Наукової програми, з них десять – у рамках підпрограми “Наука заради миру ”, яка спрямована на підтримку адаптації впровадження наукових розробок до ринкових відносин. Це проекти в галузях наукових технологій, очищення стічних вод, моніторингу навколишнього середовища, створення нових матеріалів та джерел енергії, в галуз$ях, які є найпріоритетнішими в усіх країнах світу. Тільки за програмою “Наука заради миру” інвестиції НАТО в Україну складають близько 1 млн. дол. США.

10 проектів Наукової програми за$ участю українських науковців у галузі фізичних та інженерних наук, близько 15 – у галузях науки та технологій життєзабезпечення та захисту довкілля виконується майже за всіма формами підтримки, що передбачені Науковою програмою НАТО. Серед співдиректорів проектів – науковці Національної академії наук, Академії медичних наук, Національних університетів, інших вищих закладів освіти, галузевих наукових організацій. Для координації співпраці У$країна – НАТО в рамках Наукової програми НАТО та програми з проблем сучасного суспільства (CCMS) створено спільну робочу групу Україна – НАТО з питань науки та захисту довк$ілля. Наприкінці лютого 2000 р. відбулося перше засідання її української частини, а 18 жовтня цього ж року в м. Брюселі, у штаб-квартирі НАТО відбулося перше спільне засідання робочої групи [8, 30].

Високу оцінку керівництва Наукового комітету НАТО під час засідання робочої групи отримала ініціатива України, яка першою серед країн-партнерів проголосила про державну підтримку науковців, які отримали гранти НАТО, для підвищення якості виконання досліджень. Про ц$ю ініціативу за рекомендацією робочої групи було інформовано наукову спільноту на засіданні Наукового комітету НАТО в форматі РЄАП.

На засіданні робочої групи від України проголошено, що Україна високо о$цінює програми НАТО в галузі науки та захисту довкілля, із задоволенням відзначаючи їхній позитивний імідж у країні, серед наукової спільноти країни.

Україна більше опікується підвищенням якості виконання грантів, ніж їхньою кількістю. З метою більш ефективного використання грантів НАТО та покращення співпраці Україна має з$алучатися до огляду національних запитів на більш ранніх стадіях, наша держава має бути краще представлена в різних консультативних радах і в цьому контексті представлено перел$ік потенційних кандидатів для подання до керівництва відділу науки та довкілля Міжнародного секретаріату НАТО.

Україна вважає доцільною допомогу НАТО в заснуванні курсу післядипломного підвищення рівня науковців у галузі телекомунікації та навігації, який читатиметься англійською мовою.

Однак, зважаючи на принципи Наукової програми НАТО, не всі ініціативи можливо запровадити у найближчий час.

У рамках нау$кової програми НАТО близько 500 українських науков$ців отримали гранти або стипендії НАТО для того, щоб вони мали змогу відвідати різні наукові установи в країнах Альянсу; майже 300 учених отримали фінансову підтримку для участі в наукових конференціях НАТО або в роботі інститутів поглиблених досліджень. Одна з останніх науково-практичних міжнародних конференцій пройшла у Луцьку в березні 2001 р. на тему: “Україна – НАТО: стратегічне партнерство”.

Загальний$ обсяг фінансування участі України в наукових заходах Альянсу складає близько 1 млн. дол. США. А в першій половині 2000 р. за допомогою НАТО в Україні розпочала роботу Інформаційна академічна мережа, через яку українські науково-дослідні інститути та університети отримали доступ до інформаційної мережі Інтернет [2, 27].

За допомогою Центру документації та інформації НАТО в Україні у$нікальною для країн партнерів структурою НАТО постійно продовжується здійснення інформаційно-ознайомчих візитів представників України до штаб-квартири НАТО та штабу Верховного Головнокомандуючого Обє’днаними Збройними силами НАТО в Європі.

Максимальна і своєчасна інформованість – важливий відсоток успіху. Для Волинської області це особливо болюче пит$ання, оскільки надходження інформації через Київ сповільнює процес реагуваняя, а отже, і п$равильність та своєчасність прийняття відповідних рішень чи вживання заходів. Позитивним є той факт, що стосовно цієї проблеми заходи по її розв’язанню вже вжито. Питання стосовно покращення і поширення інформації широко обговорювалося$ в кінці липня 2000 р. у м. Любліні на засіданнях робочих груп секретаріату транскордонного об’єднання єврорегіон “Буг”. Українською стороною було висунуто пропозицію про створення бази даних. Тоді ж було прийнято рішення про видання щоквартальника у видавництві “Єврорегіон-прес” з інформаційними викладками трьох країн (України, Польщі, Білорусії), а також статистичного довідника “Єврорегіон “Буг” у цифрах” [6; 7, 142]. Ці рішен$ня – важливий крок у прикордонному співробітництві та взаємодії двох країн – України і Польщі, й вони є важливою складовою частиною програми ПЗМ.

Крім зазначених вище сфер співпраці, д$освід та допомога НАТО використовується в наступних невійськових чи напіввійськових галузях:

— захист навколишнього середовища, боротьба з контрабандою наркотиків та тероризмом, цивільно-військові відносини та демократичний контроль над збройними силами;

— оборонне планування, бюджет, політичні питання, питання стратегії та концентрації національної безпеки, дос$лідження і розробки з питань використання космічного та повітряного простору, організація повітряного руху.

У кожному з цих напрямів уже існують або ж створюються робочі групи Україна –НАТО, які покликані вивчити можливості відповідної допомоги Альянсом.

Література

1. Баторевич Т.Б. Економічний розвиток області і пропозиції до співпраці // Україна –$ НАТО : стратегічне партнерство. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Випуск У. – Луцьк, 2001. – С. 128-132.

2. Волков О. Україна в колі стратегічних інте$ресів НАТО // Україна – НАТО: стратегічне партнерство. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Випуск V. – Луцьк, 2001. – С. 24-28.

3. Друге засідання Ради єврорегіону “Буг” // Волинь. – 1996. –21 травня.

4. Медведчук Н.А., Колесник В.П. Розвиток і поглиблення спів$робітництва між Україною і Польщею в колі стратегічних інтересів НАТО // Україна – НАТО: стратегічне партнерство. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Випуск V. – Лу$цьк, 2001. – С. 239-243.

5. Перше засідання українсько-польської міжурядової координаційної Ради з питань міжрегіонального співробітництва у Замості // Волинь. – 1996. – 1 лютого.

6. 6. Пропозиції робочої групи “Єврорегіону “Буг” // Волинь. – 2000. – 25.07.

7. Стрільчук Л.В. Інтеграційні орієнтири Волині в контексті загальнодержавних пріоритетів: проблеми, реалії перспективи // Науковий вісник Волинського державн$ого університету імені Лесі Українки. Історичні науки. – Луцьк, 2001 .– № 5. – С. 140-144.

8. Яцків Я. Співпраця в науковій сфері – складова стратегічного партнерства Украї$ни з НАТО//Україна – НАТО: стратегічне партнерство. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Випуск V. – Луцьк, 2001. – С. 29-31.

9. Oskar Polskiego Biznesu // Dziennik Kijowski. – 1997. – № 2.

Volyhn Referats

[email protected]

www.referaty.com.ua

for non-commercial use

Post Comment