Вигодовування і харчува$ння

у різні вікові періоди здорових дітей

План

І. Грудне вигодовування

ІІ. Штучне вигодовування

ІІІ. Змішане вигодовування

IV. Харчування від 1 до 3 років

V. Харчування дітей дошкільного віку (3-7 р.)

VI. Харчування дітей післяшкільного віку

Вступ

Для кожного вікового періоду необхідна своя особлива формула харчування, котра визначається особливостями обміну речовин, адаптації до їжі в міру біохімічного до$зрівання, росту і розвитку. Сучасні наукові дані свідчать про те, що недостатнє, або надмірне харчування в перші місяці життя слід розглянути як чинники ризику для здоров’я в майбутньому: проявів ендокринної та нервової патології, алергії, ожиріння, ішемічної хвороби серця, гіпертонічного синдрому, хронічних захворювань травного каналу та інші. Існують рекомендації щодо вікової норми споживання енергії, протеїнів, жирів, вуглеводів, мінеральн$их речовин і вітамінів для дітей різних вікових груп і підлітків.

Грудне вигодовування

Найбільш фізіологічним$, природним способом годування новонароджених є грудне вигодовування. Молоко матері має високі поживні якості, що добре засвоюється разом з тим, грудне молоко – готова їжа для немовляти, натуральна, стерильна та тепла. Біологічно – активні речовини, що містяться в грудному молоці (гормони, ферменти, імунні комплекси та чисельні регуляторні фактори), допомагають новонародженим швидше здолати пологовий стрес та краще адаптуватися до умов життя в новому для них оточуючому середовищі. Діти, які вигодовуються молоком матері, рідко хворіють, а якщо захворіли,$ швидко одужують. Ризик виникнення шлунково-кишкових, респіраторних та алергічних захворювань у них набагато менший, ніж у дітей, які вигодовуються штучними с$умішами. Значно рідші випадки раптової смерті, менший ризик розвитку хронічних захворювань органів травлення та дихання, щелепних, стоматологічних та ортопедичних порушень, а в майбутньому й таких тяжких хвороб обміну речовин, як ожиріння, цукровий діабет і атеросклероз.

Частий та близький контакт матері та дитини під час годування грудьми викликає у немовлят почуття постійної захищеності, тепла, сприяє розвитку позитивних емоцій, які потім можуть стати рисою характеру. Ці діти спокійніші та врівноважені, привітніші та чуйніші, більш прив’язані до $матері, а потім до батька. Їх фізичний, психомоторний та емоційний розвиток кращий, вони комунікабельніші, ніж діти – “штучники”.

Режим вигодовування

Здорову новонароджену дитину вперше прикладають до груді матері. Якщо дозволяє її стан, не пізніше через дві години п$ісля пологів, на 2-3 хвилини незалежно від того, чи є в матері молоко. Надалі немовля годують через кожні 3-3,5 год., тривалість годування 20-30 хв. Загальне число годувань здорових новонароджених – 6 разів на добу з перервою вночі 6,5-6 год. Раннє годування має $біологічне значення для дитини: поліпшує перебіг адаптивного періоду, сприяє ставленню місцевого і загального імунітету, формуванню фізіологічної мікрофлори кишок, знижує ризик раннього інфікування. Для матері це сприяє підвищенню пролактиту в сироватці крові, збільшенню кількості молока і тривалості лактації. Далі режим вигодовування змінюють залежно від віку дитини. У перші 4-5 міс. дитину продовжують годувати 6 раз$ів на добу, починаючи з 5 міс. і до кінця 1-го року – 5 разів на добу (через 4 години з перервою вночі 8 год.).

Визначення потреби в їжі

Новонароджені протягом 1-ї доби життя можут$ь висмоктувати за одне годування 5-12 мл молока, протягом 3-ї доби – 30-35 мл, 7-ї – 70-80 мл.

Для розрахунку потреби в молоці на одне годування новонародженого в перші 7-8 днів життя використовують формулу: 10 х п, де п – кількість днів життя дитини.

Також вираховують добову потребу в молоці за формулою А.Ф.Тура або Г.І.Зайцевої.

1. Розрахунок за А.Ф.Туром: п х 70 або 80, де п $– кількість днів життя дитини перемножують на 70, якщо її маса при народженні менша як 3200, і на 80 маса тіла дитини понад 3200 г.

2. Розрахунок за Г.І.Зайцевою: п х 2% маси тіла дитини при народженні, де п – кількість днів життя.

$

Якщо дитина старше 7 днів, розрахунок за Шкаріним, який включає вік дитини і кількість їжі, яку дитина віком 8 тижнів має з’їдати за добу. Це в середньому складає 800 г, якщо вік дитини менше 8 тиж. – на 50 г менше на кожний тиждень, якого не вистачає: 800 – 50 х (8 — п), де п кількість тижнів життя. Для дитини після 2 міс – на 50 г більше на кожен місяць життя: 800 + 50 х (п — 2), де п – кількість місяців життя дитини.

Об’ємний метод Гейбнера і Черні, включає вік дитини, і її масу тіла. Для дитини із середньою масою тіла кількість їжі на добу складає:

від 7-10 днів до 2 міс. — 1/5 маси$ тіла (600-900 г),

від 2 до 4 міс — 1/6 (800-1000 г),

від 4 до 6 міс — 1/7 (900-1000 г),

від 6 до 9 $міс — 1/8 (1000-1100 г),

від 9 до 12 міс — 1/8, 1/9 (1100-1200 г)

калорійний метод розраховують формулою за М.С.Масловим:

де Х – добова кількість молока, А – вікова калорійність потреба дитини, В – фактична маса тіла, С – калорійність 1 л грудного молока.

Докорм

Якщо є підозра. Що в матері мало молока, проводять контроль його кількості, зважуючи дитину до і після годування $груддю. Це є підставою для переведення на змішане годування. Цей спосіб, який передбачає поєднання і чергування годувань груддю матері з годуванням молочною сумішшю, являється докор$мом. Докорм дається тільки після годування груддю. У разі різкого зменшення кількості молока докорм дають не відразу в повній кількості, а дрібними порціями. Коли молочну суміш дають через соску, суворо стежити за її якістю і величиною отвору в ній.

Штучне вигодовування

Існує також і штучне вигодовування. Цей спосіб вигодовування новонароджених за допомогою молочних сумішей. Це суміші “Малютка”$, “Малиш”. При штучному вигодовуванні необхідно дотримуватись правил його проведення. Режим годування і кількість їжі при штучному вигодовуванні визначають за тими ж напрямками і формулами, що й при грудному вигодовуванні. При штучному вигодовуванні важливе значення має забезпечення стерильності молочних сумішей, пляшок, сосок, суворе дотримання правил збереження і приготування$ сухих молочних сумішей перед їх споживанням.

Прикорм

З 5 місячного віку дитині призначають прикорм. Прикорм – це додаткове годування, яке заміняє повністю грудне вигодовування. Починають його з одної чайної ложки не поспішаючи, щоб дитина не захлиснулась і поступово збільшується.

Харчові додатки

З 4–го місяця життя новонародженим на грудному вигодуванні потребують харчових додатків, які містять мінеральні солі, вітаміни, органічні кислоти, пектин. Спочатку дають соки – яблу$чний, чорносмородиновий, сливовий, морквяний, буряковий, малиновий, полуничний, цитрусовий, томатний, дотримуючись великої обережності через виникнення алергічних реакцій. Фруктові та овочеві соки призначають після грудного годування. Існує табличка термінів введення харчових додатків$ і підгодовування.

Терміни введення харчових додатків і підгодовування дітей

1-го року життя.

$

$

$

$

Набір продуктів	Вік, місяць
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11-12
Фруктовий сік (мл)	—	—	—	5-20	30	40-50	50-60	60	70	80	90-100
Фруктове пюре (г)	—	—	—	5	10-30	40-50	60	70	70	80	90-100
Сир (г)	—	—	—	—	—	10-25	30	40	40	40	50
Жовток (шт.)	—	—	—	—	—	1/5	¼	¼	½	½	½
Овочеве пюре (г)	—	—	—	—	10/50	100-150	$150	170	170	180	200
Каша молочно-крупяна (г)	—	—	—	—	—	50-100	100	150	180	180	200
М’ясне пюре (г)$	—	—	—	—	—	—	—	5-30	50	50	60-70
Кефір (мл)	—	—	—	—	—	—	—	50	200	200	200
Рибні страви (пюре, г)	—	—	—	-$	—	—	—	—	50	100	100
Хліб (г)	—	—	—	—	—	—	—	5	5	5	10-15
Печиво (г)	—	—	—	—	—	—	3	5	5	$10	10-15
Сухарі (г)	—	—	—	—	—	—	3	5	5	10	10-15
Олія (г)	—	—	—	—	1-3	3	3	3	5	5	6
Вершкове масло (г)	—	—	—	—	—	1-4	4	4	5	5	6

Дотримуючись повноцінного раціонального харчування дитина росте і набирає масу тіла.

Харчування ві$д 1 до 3 років

Харчування дітей віком від 1 до 3 років є перехідним від вигодовування до харчування дорослої людини. До травлення підключаються всі групи слинних залоз, зміцнюються всі шари стінок стравоходу, шлунка, кишок, збільшується місткість шлунка з 250 мл у однорічної дитини до 300-500 мл у дитини 3-го року життя. Травлення їжі завершується через 4 години після вживання. Формується жувальний апарат: за період від 1 до 2,5 року в дитини прорізується 12 зубів.

Дітям раннього віку рекомендується режим харчування з чо$тириразовим прийманням їжі і чотиригодинним інтервалом між ними. Найліпшим часом для прийняття їжі є такий: Сніданок – 8.00 – 8.30, Обід — 12.00 – 12.30, Підвечірок – 16.00, Вечеря – 19.00 — 19.30.

Рекомендовано набір продуктів для дітей віком від 1 до 3 років:

хліб пшеничний, житній, борошно пшеничне, крупи, макаронні вироби, картопля, овочі різні, фрукти свіжі, сухі, кондитерські вироби, цук$ор, яйце, молоко, сир, м’ясо, риба, сметана, сіль, чай, кавовий напій.

Їжу потрібно правильно розподіляти за енергетичною цінністю та кількістю в окремі прийоми.

В меню для дітей цього віку необхідно використовувати продукти тваринного походження (молоко, м’ясо, риба, яйця) і різноманітні продукти $рослинного походження (олія – соняшникова, соєва, кукурудзяна; крупи – гречана, вівсяна, перлова, пшоно, горох, квасоля; листяні овочі, коренеплоди, зелень, фрукти і ягоди, особливо вишні, абрикоси, сливи, горобина, яблука, персики, шипшина, смородина, чорниці, а також кавуни). Іноді$ доцільно давати до страв часник, земну цибулю, що мають бактерицидну і протизапальну дію . необхідно давати дітям фруктові та овочеві консерви, призначені спеціально для дитячого харчув$ання, особливо в осінньо-зимовий період.

Їжа для дітей від 1 до 3 років має бути подрібненою. Страви мають бути м’які, кашкоподібні, у вигляді пюре, суфле, у вигляді тюфтельок, парових котлет, протертих чи дрібно нарізаних фруктів і овочів. Підготовка їжі має бути такою, як для дітей старшого віку.

Харчування дітей дошкільного віку (3-7 р.)

Раціональне харчування дітей дошкільного віку має велике значення у формуванні здоров’я. У цей період продовжують вдосконалюватися функції шлунков$о-кишкового тракту (розміри шлунка, кишок, печінки, підшлункової залози). У цьому віці в дітей починається зміна молочних зубів на постійні.

Причиною розвитку захворювань дітей дошкільного віку може бути: порушення структури харчування і технології його приготування. Внаслідок чого виникають слідуючи захворювання: — хронічні захворювання шлунка, дванадцятипалої кишки, жовчовивідних шляхів. З’являються чинники ризику щодо формування $дегенеративних хвороб аліментарного походженн$я, такі, як ожиріння, порушення опорно-рухового апарату, карієс зубів.

З цією метою розроблено набір продуктів тваринного і рослинного походження.

Добова норма білка має складатися з білків тваринного не менше як на 65% і з білків рослинного походження 35%.

Основним джерелом білків тваринного походження є молоко, сир, м’ясо, м’ясні вироби, субпродукти, яйця, риба. В яких містяться мінеральні речовини, фосфор і кальцій, вітамін$и – ретинол, токофероли, кальциферол і групи В. вони легкозасвоювані, стимулюють апетит, справляють позитивний вплив на процеси травлення.

Білки рослинного походження є в злакових (борошно пшеничне, житнє), крупах і бобових. Але білків у них набагато менше, ніж вуглеводів.

Цукор і кондитерські вироби рекомендується вживати. Дуже корисним $є мед. Він містить багато мінеральних речовин, вітамінів, органічних кислот, а також ферменти, які прискорюють травлення. Мед легше перетравлюється і повніше всмоктується, ніж цукор, тому рекомендовано ним замінити цукор.

Жири в харчуванні дітей дошкільного віку нормуються шляхом поєднання жирів тваринного і рослинного походження за рахунок чого підвищується їх біологічна цінність.

Важливо вводити сезонні овочі та фрукти. Які містять вуглеводи, віт$аміни, органічні кислоти і мінеральні речовини.

Дітям дошкільного віку рекомендуються кулінарні вироби, тушене, печене, гострі страви, копченості, гірчицю, хрін.

Добовий раціон їжі розподіляють таким чином:

— сніданок складає 25% добової енергетичної цінності. Сюди входять:$ овочевий салат, каша (або картопля), яйця, сир твердий чи м’який, гарячий напій (кавовий, какао, чай);

— обід складає 30-35% добової енергетичної цінності. Сюди входять: не менше ніж три страви: 1-ша – суп, 2-га – м’ясна чи рибна страва з гарніром, 3-тя – солодке питво (компот, сік чи кисіль);

— підвечірок складає 15-20% добової енергетичної цінності. Це може бути молоко, кефір чи просто кваша, фрукти, ягоди, зефір, п$ечиво;

— вечеря складає 20% добової енергетичної цінності. Обов’язково дають овочеву, круп’яну чи сирну страву і один із напоїв – молоко, кефір, чай або настій шипшини.

Інтервали між прийманням їжі тривають 3,5-4 години.

Харчування дітей шкільного віку

Шкільний вік є періодом розвитку людського організму, коли завершується формування скелета$ і розвиток скелетних м’язів, відбувається різка нейрогормональна перебудова дитячого організму, що лежить в основі статевого дозрівання підлітків, відбуваються якісні зміни в нервово-психологічній сфері, пов’язані з процесом навч$ання.

Однією з найістотніших особливостей шкільного віку є бурхливий ріст і збільшення маси тіла, розумове напруження, витрата енергії. Тому для відновлення енерговитрат школярів необхідне раціональне ха$рчування. З цією метою необхідне суворе дотримання режиму харчування 4-5 разів на день.

Раціональне харчування включає такі принципи:

— відповідність енергетичної цінності харчового раціону добовим енерговитратам школярів;

— збалансоване співвідношення харчових речовин у раціоні при співвідношенні білків, жирів, вуглеводів як 1:1:4 (враховуючи особливу потребу організму, що росте, в незамінних чинниках харчування, слід витримувати в білках і жирах $співвідношення компонентів тваринного і рослинного походження);

— широкий асортимент продуктів: різноманітні м’ясі, рибні, молочні, хлібні, круп’яні страви, овочі, фрукти, необхідні для забезпечення хімічного складу раціону;

— правильна кулінарно-технологічна обробка продуктів з метою збереження біологічної і харчової цінності, високих органолептичних властивостей страв і високої засвоєності хар$чових речовин.

Важливе значення має надходження з їжею вуглеводів, що відіграють істотну роль у забезпеченні організму дітей енергією. Тому в харчуванні дітей необхідно приділяти неабияку увагу якісному складу вуглеводів.

Під час розвитку організму потреба$ школярів у багатьох вітамінах безперервно зростає (тіамін, рибофлавін, піридоксин, ціанокобаламін, фолацин, ніацин, аскорбінова кислота, ретинол, токофероли, ергокальциферол).

Потреба школярів і у мінеральних речовинах порівняно висока у зв’язку з інтенсивним ростом і формуванням скелета. Для процесів кістково творення сприятливим вважається співвідношення кальцію і фосфору. 60-80% вмісту кальцію має забезпечуватися за рахунок молока і молочних продуктів. Інші мінеральні речовини (калій, маг$ній, залізо і мікроелементи – мідь, кобальт, цинк) надходять в організм у достатній кількості з продуктів тваринного і рослинного походження.

Набір продуктів шкільного віку: молоко і молочні продукти, сир напівжир$ний, сметана, сир твердий, м’ясо, риба, яйце, хліб пшеничний, житній, борошно пшеничне, макаронні вироби, крупи, бобові, цукор і кондитерські вироби, масло вершкове, олія, картопля, овочі, фрукти свіжі чи сі$к, сухофрукти, кавовий напій, чай, дріжджі, желатин, сіль.

Школярі мають одержувати 5-разове харчування.

Режим харчування:

7.00-7.30 — 1-й сніданок — 15% (чай, хліб з маслом)

11.00-11.30 — 2-й сніданок — 20% (каша, кавовий напій)

14.00-14.30 — обід — 35% (салат, суп, м’ясна котлета, гарнір, компот, хліб)

16.30-17.00 — підвечірок — 10% (кефір, печивом)

$ 19.30-20.00 — вечеря — 20 % (овочева страва, хліб, чай)

таким чином дотримування цих процесів свідчить про те, що питання вигодовування та харчування дітей є дуже важливою проблемою в плані нормального росту та розвитку підростаючого покоління і тому не тільки медичним, але й державним завданням, яке треба раціонально вирішувати$.

Використана література:

Журнал: Дитяче харчування та засоби догляду за малюками в Україні.

Виданий: Міністерство охорони здоров’я України, Інститут педіатрії, акушерства і гінекології, АМН України, 1999 р.

Підручник: Медицина дитинства, Г.Р.Акопян, Ю.Г.Антипкін, Київ „Здоров’я”, 1994р.