Загартування його принципи

Загартування, його принципи

Загартувальні впливи на організм можна звести до трьох чинників — холоду, тепла, чергування тепла і холоду. Розбере­мо, за допомогою чого краще підводити до організму людини теп$ло і холод, як впливають холод і тепло на організм і які процеси активізуються в ньому.

$

Оскільки організм дорослої людини на 65-68% складається з води, то найкраще на нього впливати водою. До того ж, вода має велику теплоємність і гарну теплопровідність: вона проходить тепло в 28 разів краще, ніж повітря. Тому вода і повітря однакової температури нам здаються різними: для оголеного тіла повітря +18°С — нейтральним — індиферентним (ні теплим, ні холодним), а +30°С — дуже теплим; вода ж температурою +18°С здається холодною, а нейтральною — лише близько +28°С.

Перевівши воду в інші стани — пару, лід — ми можемо підсилити вплив спеки а$бо холоду на організм.

Подразнення, яке здійснює вода, в основному ділиться на два види — механічне і термічне. Ми загало$м будемо розгляда­ти температурне подразнення на організм.

У свою чергу, температурний вплив на організм можна розділити на три головних види: плазму і магнітне поле, фізич­не тіло, системи й органи.

Вплив холоду на організм людини

Стресовий вплив. Вплив холоду викликає відповідну за­гальну реакцію організму у вигляді стресу. Залежно від сили і тривалості $впливу, стрес може бути «жорстким» і «м’яким».

Таким чином, незначний вплив холоду може викликати в організмі реакції активізації. Довго підтримуючи реакцію акти­візації за рахунок регулярних загартувальних процедур се­редньої сили, можна досягти разючого ефекту як у вилікуванні (в експериментах розсмоктувалися поверхнево розташовані зло­якісні новоутворення в людини),$ так і у загальному зміцненні здоров’я і духовному самовдосконаленні.

У зв’язку зі стресовим впливом х$олодної води на організм, треба визначитися, якою реакцією організму визначається її вплив.

Протягом перших 1-2 хв впливу води, температура якої нижче +12°С, система терморегуляції організму буде тільки включатися. Цей час і буде вважатися оптимальним для різкої активації організму.

Післ$я 1-2 хв у відповідь на вплив холоду організм буде виробляти тепло — включиться система терморегуляції організму. І тепер мова йтиме про дозований вплив холоду. Тут важ­ливо протягом деякого часу активізувати систему терморегуяції, але не виснажити її потужністю і часом впливу холоду. Тому доза впливу буде визначатися тренованістю $до холоду, індивідуальною конституцією, віком.

Вплив на судинну систему організму. Під час швидкого впливу холоду судини шкіри різко звужуються. Це тренує і зміцнює судини і капіляри. Відродження капілярів призводить до покращення мікроциркуляції у внутрішніх органах і шкірі.

Усунення застоїв в організмі. Вода незамінна в обміні ре­човин. Усі життєві процеси нашого органі$зму протікають у різно­манітних водяних розчинах та при безпосередній участі води. Обливання, купання, ванни, виконані прохолодною і холодною водою, д$опомагають регулювати рух рідин у клітинах і між клітинами, усувають застійні явища.

Дія на серце. Під впливом холоду не тільки змінюється кількість серцевих скорочень, але і сам характер поштовху. При помірному навантаженні холодом зникає аритмія або значно покращується ритм серцевих скорочень.

Уповільнення пульсу відбувається від дії холоду як безпо­середньо на серцеву ділянку або спину, так і в результаті за­гальних пр$оцедур.

Вплив на склад крові. Від застосування загальних холод­них процедур достатньої інтенсивності (для того, щоб стрес проявився за типом активації) збільшується кількість лейко­цитів та еритроцитів. Найвищі ці показники зафіксовано через 1 год після загартувальної процедури.

Дослідження вчених показали, що збільше$ння кількості еритроцитів, як правило, вище 2000000 у 1 кубічному міліметрі, відбувається в період максимального розширення шкірних су­дин після с$ильного впливу тепла або холоду — двох, здавалося б, протилежних чинників. Суть цього феномену полягає в тому, що будь-які сильні подразники втрачають свою специфічність, і організм реагує на них однотипне.

Вплив на дихання. Короткий вплив холоду як у вигляді обливання, так і локалізованого на потилиці (лід на шийні хребці) викликає спочатку зупинку дихання на посиленому вдосі, а потім прискорення дихання. В результаті значно збільшується (до 300-1500 кубічних сантиметрів) легенева вентиля$ція.

Тривале подразнення холодом підвищує вироблення теп­ла в організмі, а це, у свою чергу, збі$льшує виділення вуглекис­лого газу.

Вплив на м’язову систему. Давно відомий факт, що при правильному водолікуванні м’язова сила збільшується. Холоди1

процедури добре відновлюють працездатність стомленого орга­нізму.

Холод, викликаючи скорочення, активізує організм. Прак­тичний висновок із цих спостережень такий: після холодних водяних процедур людина почуває себе свіжішою і здатна до будь-якої роботи.

Теплові процедури сприяють розслабленню, тому що теп­л$о викликає розширення. Тому після всіх теплових процедур організм розслаблюється, заспокоюється, виникає бажання відпочинку і сну.

Вплив на нервову систему. Чим більша різниця між тем­пературою води і тілом людини, тим сильніше подразнення нер­вової системи: холодні температури приносять свіжість, теплі -заспокоєння. Це найголовніший чинник у техніці $використання водяних процедур.

От ще декілька чинників, які посилюють вплив на нервову систему.

Чим на більшу частину шкірних покривів впливає холод, тим більше виражена відпов$ідь з боку нервової системи.

Чим більший контраст між температурою середовища і тілом, тим швидший вплив холоду, тим сильніше реагує нерво­ва система — пірнання в холодну воду діє сильніше, ніж просто входження в неї.

Холодні подразнення, які впливають на шкіру, діють тим і$нтенсивніше, чим тепліша шкіра, чим вона багатша на кров; і навпаки, шкіра холодна, яка стиснулася, перешкоджає повно­му прояву холодного подразнення.

Що стосується механічного подразнення, яке вода здійснює на тіло, то її низькі температури переносяться тим легше, чим енергійніше і швидше вони дотикаються зі шкірою і чим менше триває дотик. Так, холодний сильний душ протягом короткого періоду час$у (1-2 хв) — зігріває, а повільне обливання без тиску викликає озноб.

Вплив на обмін речовин. Помічено, що під впливом водяних процедур азот їжі краще засвоюється. Сечовина, сечова кислота та інші непотрібні сполуки при правил$ьному водолікуванні виводяться з організму у великій кількості.

Завдяки цьому, при лікуванні хвороб обміну речовин, може регулювати всі види обміну.

Лужність крові після впливу холоду збільшується, а після теплих процедур підвищується кислотність, що особливо важ­ливо при лікуванні подагри.

Водяні процедури покращують кровообіг, що дозволяє ус­п$ішно боротися з відкладанням сечової кислоти.

Вплив на видільну функцію організму. Результатом ви­користання холодної води у вигляді обтирань, обливань, ванн тощо, звичайно, є збільшене виділення сечі$ внаслідок посиле­ного обміну речовин і наявність продуктів розпаду. Через 6-8 годин питома вага сечі підвищується, кількість сечовини, сечо­вої кислоти, хлоридів і фосфатів теж збільшується.

Збільшення кількості сечі після холодних процедур і змен­шення після теплих залежить від змін кров’ян$ого тиску в нир­кових судинах. Так, під час холодних процедур відбувається підвищення артеріального тиску, а отже, збільшує фільтрацію води в нирках. Під час теплових процедур відбувається пото­виділення — втрата води, що призводить до збільшення кон­центрації сечі, посилюється виділення води через шкіру й ос­лаблюється діяльність нирок.

Втрата води через шкіру відповідає зменшенню діурезу, але через кіль$ка годин здоровий організм повертається до по­переднього стану і набуває своєї попередньої ваги; $але навіть і ця недовготривала втрата води надзвичайно посилює обмін ре­човин.

На перистальтику кишок можна впливати різноманітни­ми прийомами і температурами: з одного боку прискорювати, з іншого боку — сповільнювати. Всі короткі холодні процедури, якими н$ерви шкіри живота і кишечника збуджуються, як пра­вило, прискорюють перистальтику і навпаки. Процедури, по­в’язані з теплом, добре діють при спазмах різноманітної приро­ди (наприклад, проти спастичних закрепів).

Вплив тепла на організм і процеси, які активуються ним

Стресовий вплив. Достатньої сили теплові процедури, особ­ливо лазня, роблять на організм людини стресо$вий вплив. Якщо це розумно використовувати, то можна активізувати захисні сили і зміцнити організм. Так, помірна лазня оновлює, тонізує людський організм. Саме тому людина виходить із лазні в прекрасному настрої.

Людям похилого віку особливо необхідне подібне фізіоло­гічне оновлення. Це дозволяє значно активізувати їх організм, зберегти бадьорість$ і силу до похилого віку.

Вплив на шкіру. Шкірний покрив складає близько півтора квадратних метрів тканини — 20% від загальної ваги людини, тому вплив на шкіру як тепла, так і холоду не можна недооці­нювати.

Природний захист. Наша шкіра — «передній край оборони» людського організму. Вона безпосередньо вступає в контакт із навколишнім середовищем, захищає$ наші судини, нерви, зало­зи, внутрішні органи від холоду і перегрівання, від ушкоджень і мікр$обів. Шкіра містить речовину лізоцим, яка згубно впливає на бактерії.

Дихальна і водовидільна функції шкіри. Шкіра дихає, а отже, допомагає легеням. Через неї виділяється вода, що по­легшує діяльність нирок. З її допомогою ми звільняємося від шлаків.

Чиста, здорова шкіра протидіє беззупинній агресії мікробів. Зараження через шкіру можливе лише при її забрудненні. Дос­лідження вчених показали, що мікроорганізми на чистій шкірі ш$видко гинуть.

Бруд на шкірі. Нещодавно датські мікробіологи виявили в пилу кліщі діаметром усього 30 мікрон, що харчуються відмер­лими частками людської шкіри і викликають одну з форм аст­ми. Змішуючись із потом, із шкірним салом, що виділяється постійно, і лусочками омертвілого рогового прошарку, ці поро­шини утворюють $те, що ми називаємо брудом.

Брудна шкіра втрачає пружність, стає беззахисною. Запа­лення, нагноєння найчастіше викликаються стафілококами.

Шкірні захворювання. Багато хвороб шкіри є причинами викиду токсичного $вмісту організму зсередини назовні. У та­кий спосіб організм бореться з отруйними речовинами, які на­копичуються у ньому, якщо органи виділення не справляються, і ому, щоб лазневий жар не діяв на шкіру, як «пилосос», який$ видаляє токсичний вміст організму, проведіть попереднє очищення всіх найважливіших систем організму — кишечника, печінки, рідинних середовищ.

Очищувальний вплив. Сильний, приємний жар (лазні), як кий інший гігієнічний засіб, відкриває і ретельно прочищає всі пори тіла, видаляє бруд, м’яко знімає з верхнього шкіри віджилі, омертвілі клітини.

Корисно знати, що тільки за одну добу в людин$и в серед­ньому гине і відновлюється двадцята частина клітин шкірного покриву. Так, вологий жар лазні допомагає самовідновленню шкіри.

Бактерицидна дія. Жар сауни і лазні має бактерицидні властивості. Гинуть у цьому жару і мікроби на тілі людини.

Косметичний ефект. Гарячі і вологі процедури дозволя­ють підсилити потік кр$ові, тренують судини, які прилягають до шкіри. Від цього шкіра виглядає не тільки привабливішою, але й покращуються її фізіологічні властивості, їй не страшні пе­репади температур. До того ж, підвищується її дотикова спро­м$ожність.

Насичення організму вологою і теплом. Одна з особливо­стей феномену життя — постійна боротьба організму за збері­гання оптимальної кількості вологи і тепла. Поміркуйте самі: триденний людський зародок складається на 97% із води, до­рослий — майже на дві третини своєї ваги, а старша людина ще менше.

Доросла людина при нормальних умовах видихає за 1 год близько 25,5 грама води (на добу близько 600 грамів!). З$ роками будь-яка людина втрачає воду і тепло, а з ними іде і життєва сила. Волога лазнева процедура дозволяє організму лю$дини поповнювати і те, й інше. В результаті цього життєві прояви в організмі людини відновлюються. Особливо це корисно для по­хилих і старих людей.

Вплив на кровообіг взагалі. Жар значно стимулює циркулярні процеси в організмі. Простий прогрів організму допо­магає просто й ефективно позбутися застою крові.

Здоров’я та опірність організму несприятливим зовн$ішнім і внутрішнім чинникам багато в чому залежать від кровообміну. А з віком кровообмін має тенденцію скорочуватися. Так, після обстеження кровообміну в 500 людей було встановлено, Що в середньому у 18-річних через 1,5 кубічних сантиметра м’язів проходить 25 кубічних$ сантиметрів крові. До 25 років кількість крові, що циркулює в м’язах, зменшується майже вдвічі. Особ­ливо знижується кровопостачання м’язів у тих, хто проводить малоактивний спосіб життя.

Особливо цінно, що в результаті нагрівання організму по­чинає рухатися резервна кров, якої в людини 1 літр (із 5-6 літрів). Резервна кров, багата найціннішими живильними ре­човинами, прекрасно харчує клітини організму.

На початку розігріву організму тис$к крові дещо підвищуєть­ся, а потім — завдяки розширенню кровоносних судин — відбу­вається його зниження.

Вплив на капілярний кровообіг. У капілярах знаходиться 80 % усієї крові, яка циркулює в організмі. Загал$ьна довжина капілярів — близько 100 тисяч кілометрів.

Система капілярів є своєрідним судинним скелетом, який зрошує кожну клітину організму. У будь-якому $органі, який погано функціонує, як правило, відбувається спазм капілярів, їхнє розширення або звуження. Будь-який хвороботворний процес — це, насамперед, порушення капілярного кровообігу.

Пара лазні збільшує циркуляторні процеси в організмі, роз­слаблює спазми в тканинах і органах, що сприяє відновленню нормальної циркуляції крові, а значить — відновлює роботу органів і тканин.

Вплив на картину крові. Академік І. Р. Тарханов довів, що після лазневої процедури кількість еритроцитів і гемоглобіну збільшується. Останні дослідження підтвердили це$ відкриття. Під впливом лазневої процедури збільшується і кількість лей­коцитів, які беруть участь в $імунному захисті організму.

Вплив на серце. Під впливом жару відбувається активіза­ція роботи серцевого м’яза. Сила його скорочень збільшується. Регулярна лазня тренує серцевий м’яз. Це було підтверджено експериментальне.

Вплив на обмін речовин. Утруднення тепловіддачі органі­змом викликає активність кровообігу. Посилення кровообігу, у свою чергу, призводить до підвищення температури тіла. Підвищення температури впливає на збільшення активності окисно-відновних ферментів у клітинах.. У результаті в орга$нізмі активуються окисні процеси.

Швидка циркуляція крові, вихід резервної кількості і очищення гемоглобіну в ній дозволяє доносити до клітин$ більшу кількість кисню. Це, у свою чергу, стимулює процеси окислю-речовин.

Ось так лазнева процедура підвищує приблизно на одну третину обмін речовин. Краще засвоюються харчові речовини, шлаки окислюються і виводяться з організму.

Активність ферментів, підвищений обмін речовин призво­дять до того, що в людини з’являється здоровий апетит. Це дозволяє нормалізувати багато ві$дхилень в роботі органів трав­лення, підвищити засвоєння харчових речовин.

Вплив на функцію дихання. Лазня прекрасно стимулює дихання. Гаряче зволожене повітря впливає на гортань і на слизові оболонки носа.

Оскільки посилений обмін речовин під час дії жару потре­бує кисню, дихання частішає, стає глибшим, а ц$е, у свою чергу, покращує повітрообмін у легеневих альвеолах. Вентиляція ле­ген$ь у порівнянні з показниками до лазні зростає більш, ніж у два з половиною раза.

Після жару лазні краще дихається, прочищені пори шкіри, виведені токсини із крові, покращена мікроциркуляція.

Після лазневої процедури споживання кисню збільшуєть­ся в середньому на одну третину.

Вплив на залози внутрішньої секреції. Покращення кро­вопостачання, обміну речовин і дихання, видалення токсинів у результаті лазневої процедури стимулює залози $внутрішньої секреції, внаслідок чого краще регулюється і координується діяльність органів та систем організму.

Поліпшення психічного стану людини. Коли в результаті впливу жару організм людини починає краще функціонувати,$ людина почуває себе комфортніше: її нічого не дратує, і вона психологічно відпочиває.

До того ж, жар лазні знімає втому, яка поступово накопи­чується до кінця тижня. Із м’язів з потом видаляється молочна кислота, яка підсилює відчуття втоми.

Лазневий жар, прогрівши шкіру, м’язи, різноманітні тка­нини й органи, викликає приємну розслабленість. Розслабленість і про$грів — основне, що необхідно для сприятливого відновлення життєвих сил. Все це створює окрилений, оптимістичний настрій.

Коли організм розслаблений і немає скутості, наступає здоровий, безтурботний сон.

Лазня і підвищення гостроти зору. Немає нічого над$ чайного в тому, що в людини після лазні покращується.

Вчені у своїх дослідженнях лазневої процедури підтвердили це відкриття Аюрведи.

Жар і інфекції. Поріг температурної чутливості цілого ряду хвороботворних мікроорганізмів нижчий від порога темпера­тур, які можуть переносити клітини людського організму. Тому $широко використовують підвищення температури (сауни, лазні) для лікування низки інфекційних хвороб.

Контрастний вплив на організм і процеси, що активують їх. Після того, як ми розглянули вплив на організм людини холоду і тепла, набагато легше зрозуміти, як буде впливати їхнє чергування.

Чергування гарячих і холодних загартувал$ьних процедур дозволяє значно розширити «температурний коридор», до яко­го пристосовується організм.

Це призводить до того, що функції організму коливаються в більш широких межах, ніж від холодних або теплових загар­тувальних процедур.

Від поєднання жари і холоду краще діє капілярне русло організму, що впливає на його відновлення. Це$й феномен кров’я­ного промивання організму сприяє кращому очищенню від шлаків,$ відновлює роботу ендокринних залоз, посилює імуні­тет.

Реакції організму на загартовуючі процедури. Перед тим, як почати загартування, вкрай важливо дізна­тися про реакції свого організму на проведені процедури.

Розмір реакції змінюється залежно від характеру загартувальної процедури, а також від сил організму, обставин і спосо­бу застосування. Одержання правильної відповідної реакції організ$му — основне завдання для кожного, хто практикує за­гартування. І тут багато що залежить від розміру подразнення, його тривалості, локалізації і чутливості людини.

Реакція організму на загартувальні процедури оцінюється суб’єктивними і об’єктивними симптомами: гарне самопочуття, приємне відчуття теплоти, піднесений настрій, підвищена працездатності — суб’єктивні ознаки; одночасне розширена віддача теплоти і швидке розігрівання — ось від$чутні реакції організму.

Всяка протидія організму тим змінам, що у нього подразнення холодом, може бути посилена двома шляхами: або сильними передуючими рухами, або розігріванням.

Залежно від температури т$іла, реакція на охолодження може бути різноманітна, і вона тим інтенсивніша, чим теплішим було тіло до прикладання холодної води. На ці$й підставі перед загартувальною процедурою, яка забирає тепло, засто­совуємо іншу, що приносить тепло, — гарячий душ. «Всяке тіло повинно підходити до холодної води тільки будучи теплим» так говорили засновники водолікування.

Таким чином, розігрівання тіла перед впливом холоду є найголовнішим чинником загартування. Успіх процедур Які загартовують, залежить від$ таких чинників:

1. Чим більше, у відомих межах, зниження температури під час загартувальної процедури, тим сильнішою є відповідна реакція організму.

2. Чим швидше і енергійніше забирається тепло, тим швид­ше відбувається повторне підняття температури. Довготрива­ле, поступове забирання тепла має, як наслідок, більш повільну і менш інтенсивну реакцію, ніж коротке охолодження водою низької температури.

3. Стан тілесної$ теплоти до охолодження впливає на відпо­відне підвищення температури організму. Попередньо розігрі­тий організм людини реагує сильніше, ніж холодний.

4. Поєднання холоду з механічним впливом посилює відпо­відну реакцію організм$у. Зайве охолодження викликає в організмі руйнівний стрес, який виявляється в лихоманковому стані і мерзлякуватості (у крайньому випадку — непритомність) після проведення загартувальних процедур.

5. Поведінка людини, яка загартовується, після забирання тепла впливає на швидкість появи реакції: пасивність її упов­ільнює, а рух посилює і прискорює.

6. Основна ознака правильності проведення$ загартуваль­ної процедури — одержання швидкої і досконалої$ відповідно реакції організму. Людина яка загартовується, позбавлена р зику і небажаних ускладнень.

7. Рекомендується починати будь-яке загартовування щоб виникали слабкі або середні відповідні реакції органі які зміцнять організм, а не послаблять за принципом стресу. Навіть П. Іванов починав своє загартування поступово й обережно, привчаючи організм до все $більш і більш жорсткого і сильного впливу холоду.

Використана література

1. Сестринское дело, том 1 / Под ред. А.Ф. Краснова. — Самара: ГП «Перспектива», 1998. — 368 с.

2. Укрепление здоровья и санит$арное просвещение. «ЛЕМОН». Учебные материалы по сестринскому делу. ВООЗ. — Европейское региональное бюро, 1996. — 52 с.

3. Жизнь, здоровье й окружающая среда. «ЛЕМОН». Учебные материалы по сестринскому делу. ВООЗ. — Европейское ре­гиональное бюро, 1996. — 76 с.

4. Голяченко О.М., Сердюк А.М, Приходський О.О. Соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров’я. — Тер­нопіль, 1997. — 328 с.

5. Щуліпе$нко І.М. Загальний і спеціальний медичний догляд за хворими з основами валеології. — К: Кий. — С.6-13; — С.26-34.

6. Сестринська справа. За ред. професора Шевчука М.Г. — К.:3до-ров’я, 1992. — С.88-95.

Post Comment