Збірник законів Кароліна

Реферат$ з правознавства.

Збірник законів ”Кароліна”

У Німеччина збірник законів “Кароліна” був прийнятий у 1532 р. і опублікований у 1533 р. У країні з виданням “Кароліни” були визнані деякі загальні поняття кримінального права: умисел і необережність, обставини що обтяжують провину, співучасть.

Кароліна знала різні склади злочинів: проти релігії – богохульство, чаклунство; проти моральності – перелюбство; проти держави – зрада, бунт; прот$и особи – вбивство, поранення, образа; проти власності – різні види крадіжок; проти правосуддя. При визначенні покарання Кароліна враховувала станову належність сторін. Суддям рекомендувалося враховувати “звання і стан особи, яка вчинили крадіжку”. Основною метою Каральної політики було залякуванн$я. А основними видами покарання була: шмагання різками, виставлення біля ганебного стовпа, таврування, тюремне ув’язнення, вигнання і штраф.

У Німеччині після видання “Кароліни” пер6еважає слідчий процес, який складається з слідчих етапів:

1. розслідування, яке починається із дізнання, збирання інформації.

2. збиран$ня доказів, які визнавали винність підозрюваної особи.

VIII. Якщо буде встановлено злочин, за який має бути зас­тосована смертна кара, або будуть виявлені прям$і докази цього, то треба вчинити допит з тортурами з метою повного вияс­нення, необхідного для встановлення істини, а також для підтвердження її признанням винного, як пояснено і наказа­но стосовно тих, хто буде притягнутий до суду позивачем.

XI. Якщо позивач звертається до влади або судді з прохан­ням заточити кого-небудь до в’язниці у відповідності з кримі­нальним правом, то цей позивач повинен, перш за все, пода­ти прямі докази і підозріння у вчиненні злочи$ну, що тягне за собою кримінальне покарання, незалежно від того, прохає чи вимагає позивач заточити звинувачуваного до в’$язниці під його відповідальність чи заточити його разом з обвинувачу­ваним. (Позивача беруть під сторожу до тих пір, поки він не внесе грошового закладу — О.Ш.).

Коли позивач виконає це, звинувачуваний має бути ув’яз­нений, і показання позивача мають бути точно записані, при цьому треба особливо наголосити, що в’язниці мають бути збудовані і облаштовані для утримання, а не для тяжкого і небезпечного по$карання заарештованих. Коли є декілька за­арештованих, їх треба відокремити один від одного, наскільки це можливо за тюремних умов, з тим, щоб вони не могли домовитися між собою про неправдиві показання або змо­витися про те, як вони мають виправдовуватися за свої діян­ня.

ХХХЇХ. Якщо кінні або піші кнехти, які звичайно валяють­ся і пиячать у шинках не можуть довести, що чесна служба, ремесло або оброк, які вони мають, дозволяють їм робити та$кі витрати, мають вважатися підозрілими стосовно усяких лихих справ, особливо розбою. Треба мати на увазі, як це спеціально встановлено нашим і священної імперії законом ; про загальний земський мир, що таких хитрунів треба $без жалю хапати, допитувати з пристрастю і суворо карати за їх злочини. Так само усі владні структури мають здійснювати ретельний нагляд за усіма підозрілими жебраками і волоцю­гами .

LXVIII. Свідки, яких викриють у тому, що вони шляхом неправдивих і зл$очинних свідоцьких показань підвели або намагалися підвести невинуватого під кримінальні покаран­ня, мають бути піддані тому покаранню, якого вони хотіли, щоб зазнав невинний.

СХІІ. Ті, хто виготовляють фальшиві печатки, листи, д$оку­менти, акти, кріпосні книги, подоходні і окладні книги або реєстри, мають бути у залежності від більшого або меншого значення злочину і розміру спричиненої шкоди, піддані тілес­ним покаранням або смертній карі.

СХХІV. Той, хто навмисне зрадить, мусить, у відповідності із звичаєм, бути скараний на смерть. Якщо це буде жінка, то її треба втопити…

CXXV. Викриті у навмисному підп$алі мають бути скарані на смерть через спалення.

CXXVII. Якщо хто-небудь у країні, місті, володінні або об­ласті навмисне організує небезпечний бунт проти народу, проти влади і це буде відкрито, то у відповідності із тяжкістю і обставиною його злочину його мають ска$рати на смерть через відрубування голови або ж мають висікти різками і вигнати з країни, краю, судової області, міста або місця, де він організував бунт. При цьому суддя і судові засідателі мають звернутися за належними вказівками, щоб не поступити не­справе$дливо і попередити подібні злонамірені заколоти.

CXXXÍX. Якщо хто-небудь, здійснюючи необхідну право­мірну оборону для захисту свого тіла і життя, позбавить жит­тя того, хто змусив його до цієї необхідної оборони, то він не буде у цьому ні перед ким винен.

CXLXL Якщо хто-небудь, виконуючи дозволену роботу у визначеному для $цього місці чи приміщенні, із-за необач­ності, випадково, проти своєї волі позбавить життя кого-не-будь, то він може бути виправданий у багатьох випадках, які, проте, неможливо повністю перерахувати.

CL. Є багато інших випадків позбавлення життя, які трап­ляються із-за причин, за які не нас$тупає кари, поскільки такі причини законні і справедливі.

Наприклад, той, хто уб’є когось за статеві зносини з його дружиною або дочкою…

Також той, хто уб’є когось для врятування життя, тіла або майна іншої особи, а також коли вбивають люди божевільні…

Тим паче, якщо буде вбитий той, кого наказано затримати, а він вчинить недозволений, небезпечний і підсудний опір.

Також той, хто уб’є кого-небудь, і кого виявить уночі з$а небезпечних обставин у своєму житлі…

Post Comment