Зміст та особливості управління органами розслідування ОВС

Реферат на тему;

«Зміст та особливості управління органами розслідування ОВС»

$ПЛАН :

Вступ

1.Організація інформаційної роботи в слідчих апаратах і органах дізнання

2. Організація аналітичної роботи в слідчих апаратах і органах дізнання

3. Організація планування в слідчих апаратах і органах дізн$ання

4. Організація контролю в слідчих апаратах і органах дізнання

5. Організація надання допомоги слідчим апарата$м і органам дізнання

6. Організаційне забезпечення дотримання законності в слідчих апаратах і органах дізнання

7. Організація профілактичної роботи слідчих апаратів і органів дізнання

Висновок

Список використаної літератури

$ВСТУП

Важлива роль у боротьбі зі злочинністю приділяється розкриттю і розслідуванню злочинів. Під розслідуванням злочинів розуміється як регламентована законом діяльність слідчого, органа дізнання, індивідуальний процес чи акт розслідування конкретного злочину, так і державна функція.

Індивідуальний акт розслідування злочинів полягає в діяльності органів досудового слідства і дізнання по виявленню, закріпленню, перевірці й оцінці доказів, а також по ухваленню рішення про направлення кримінальної справи в суд.

$Державна функція розслідування злочинів містить у собі безліч, масу індивідуальних процесів, актів розслідування окремих злочинів у країні і управління цими процесами.

Розслідування злочинів є однієї з функції системи карної юстиції, функцією держави. Необхідність самостійної державної функції$ розслідування злочинів порозумівається потребою забезпечення об’єктивності здійснення даної й іншої функцій системи карної юс$тиції, тобто ефективності системи в цілому.

Розслідування злочинів у суспільстві — соціальна і спільна діяльність, а тому вона має потребу в управлінні. Розслідування злочинів у країні неможливо без управління, тому останнє входить$ до складу державної функції розслідування злочинів. Управління забезпечує цю функцію людськими і матеріальними ресурсами, з’єднує її елементи в одне ціле.Від управління багато в чому залежить ефективність розслідування злочинів, тобто досягнення цілей при найменших зусиллях і витратах. Зниження керованості відразу ж негативно позначається на результатах роботи слідчого апарата й органів дізнання.

У самому загальному виді під керуванням розуміється вплив на яку-небудь систему з метою збережен$ня її якісної специфіки, удосконалювання і розвитку. У зміст поняття управління входять його функції: збір і перетворення інформації; підготовка й ухвалення управлінського рішення; організація, регулювання і коригування, облік і контро$ль, а також кадрове, матеріально-технічне й інше забезпечення.

Боротьба зі злочинністю вимагає максимального використання можливосте$й усіх правоохоронних органів, науково обґрунтованих дій їхніх структурних служб і підрозділів. Поряд з цим необхідна також чітка організація, що забезпечила б високу ефективність дій з метою реалізації принципу невідворотності покарання. До числа основних галузевих служб, що вирішують дану задачу, у першу чергу відносяться слідчі апарати й органи дізнання, на які покладена процесуальна функція, функці$я розслідування злочинів.

Відповідно до кримінально-процесуального закону досудове розслідування являє собою правоохоронну діяльність органів досудового слідства і дізнання, спрямовану на збирання доказів, розкриття і припинення злочинів шляхом установлення чи наявності відсутності злочинного діяння, викриття і притягнення до кримінальної відпов$ідальності винних у цьому осіб. Закон також ставить за обов’язок даним органам виявляти всі істотні обставини в справі і вживати заходів, спрямованих на попередження зло$чинам.

Ця діяльність в остаточному підсумку є основою наступних судових дій по розгляду і вирішенню кримінальних справ, оскільки в процесі судового розгляду суд, незважаючи на його незалежність і самостійність, при дослідженні доказів використовує дані, отримані в ході досудового розслідування.

$1. Організація інформаційної роботи в апаратах слідства та органах дізнання

Інформаційна робота — самостійна функція управління слідчими апаратами й органами дізнання. Це сукупність строго регламентованих операцій, вироблених над інформацією і її носіями. До складу таких опера$цій входять збір, підготовка, обробка даних. У свою чергу, збір містить у собі фіксацію і передачу даних. Підготовка поєднує приймання, редагування, формалізацію даних. Обробка складається з введення, збереження даних, обробки масивів інформації.

Інформаційна робота має потребу в її організації. Організація інформаційної роботи — це вплив на дану роботу з метою її оптимізації, тобто одержання більшого корисного ефекту при найменших зусиллях і витратах. Інформаційна робота плюс її $організація складають поняття інформаційного забезпечення.

Значення інформаційної роботи визначається важли$вістю інформації. У слідчих апаратах і органах дізнання інформація — це зведення, знання про стан злочинності, практику розслідування, організацію роботи слідчих апаратів і органів дізнання, слідчих і працівників дізнання.

Без інформації неможливе здійснення усіх функцій управління: аналітичної роботи, планування, надання допомоги, контролю, кадрового забезпечення. Інформаційна р$обота приводить інформацію до виду, придатного для використання при здійсненні цих функцій управління. Організація інформаційної роботи підвищує її ефективність.

Інф$ормаційна робота — складова частина інформаційної системи, який притаманні наступні компоненти: люди (персонал), інформація, технічні кошти, методи, процедури збирання і перетворення інформації. Сукупність інформаційних систем складає систему інформації.

Існують різні класифікації інформації. У слідчих апаратах і органах дізнання інформація класифікується по методу формування і функціональному призначенню на обліково-звітну, оперативну, аналітичну, ди$рективно-планову нормативно-довідкову.

2. Організація аналітичної роботи в апаратах слідства та органах дізнання

Аналіти$чна робота в слідчих апаратах і органах дізнання – пізнавальна, дослідницька діяльність, спрямована на вивчення явищ, процесів, що відбуваються в цих апаратах і органах.

До основних напрямкам чи видам аналітичної роботи відносяться:

1. Прогностичний аналіз — являє собою виявлення і вивчення стійких тенденцій у діяльності слідчих $апаратів і органів дізнання і факторів, що впливають на цю діяльність, з метою одержання прогнозу про можливі зміни положення справ і виробленню стратегічних заходів. Наприклад, у зв’язку зі зміною підслідності слідчих апаратів чи органів дізнання підраховується кількість кримінальних справ, перехідних у ту чи іншу підслідність, і визначається кількість слідчих, що додатково буде потрібно для розслідування цих справ.

2. Комплексний аналіз, здійснюваний за звітні пері$оди (півріччя і рік) за всіма показниками слідчої роботи$ і діяльності органів дізнання.

Основними критеріями аналізу й оцінки діяльності слідчих підрозділів є:

— навантаження на одну штатну одиницю по справах, що знаходилася у виробництві;

— навантаження на одну штатну одиницю по розслідуваних справах;

— навантаження на одну штатну одиницю по закінчених справах;

— навантаження на одну штатну одиницю по справах, спрямованим у суд;

— кількість осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності в розрахунку на одну кримінальну справу;

— питома вага спра$в, повернутих на додаткове розслідування, до числа справ, спрямованих прокур$ору;

— питома вага справ, закінчених у термін більший ніж передбачений КПК, до числа закінчених справ;

— додатково виявлені чи розкриті в ході розслідування інші злочини, що не перебувають на обліку, на тисячу закінчених справ;

— додатково виявлені і розкри$ті в ході розслідування злочини по раніше припинених справах на тисячу закінчених справ;

— число осіб, у відношенні яких кримінальне переслідування припинене за реабілітуючими підставами, і виправданих судом, з них містилося під вартою;

— відсоток відшкодованого збитку по закінчених справах;

— спрямовано представлень по усуненню причин і умов, що сприяють здійсненню злочинів (% до закінчених справ).

Діяльність підрозділів дізнання оцінюється по таких же критеріях.

3. Поточний,$ безупинний аналіз оперативної обстановки, проведений на основі оцінки добової, тижневої, декадної, місяч$ної інформації. Він провадиться на підставі добових оперативних зведень про злочини і надзвичайні події, тижневої, декадної інформації, місячної статистичної звітності.

4. Цільовий аналіз, що представляє собою дослідження окремих питань функціонування слідчих апаратів і органів дізнання, включаючи стан взаємодії слідчих і оперативних працівників кримінальної міліції; використання техніко-криміналістичних засобів і методів; якість і терміни розслідування; дотримання законності; в$ідшкодування збитку; профілактичну роботу; розслідування окремих видів злочинів і т.д.

3. Організація пл$анування в слідчих апаратах і органах дізнання

Планування в слідчих апаратах і органах дізнання є одночасно і принцип, і функція управління. Як принцип, планування є основою, правилом організації діяльності аналізованих апаратів і органів. Як функція, планування полягає у виробленні цілей управлінської діяльності, а також у визначенні конкретних дій, спрямованих на їхнє досягнення. Підготовка і складання плану припуск$ають деталізацію загальних цілей, що постають перед слідчими апаратами й органами дізнання, стосовно до конкретних умов їхнього функціонування, тобто приведення у відповідність із загальними приватних цілей.

Планування являє собою елемент управлінського циклу — вироблення і прийняття такого специфічного управлінського рішення, як план. Це попереднє прийняття рішень, п$роцес прийняття нового, взаємозалежного, комплексного рішення. Воно є функцією-операцією.

У зміст планування входя$ть елементи управлінського циклу, що передують виробленню і прийняттю плану: висування гіпотези про майбутній стан системи і формулювання мети; збір, обробка й аналіз необхідної для прийняття будь-якого управлінського рішення інформації, у тому числі спеціально для складання плану. Елементи управлінського циклу, що випливають за ухваленням рішення, не включаються в зміст плануванн$я. Вони служать засобами здійснення плану, як і будь-якого управлінського рішення. Однак планування і складання плану являють собою єдиний процес управління.

План роботи слідчих апаратів і органів дізнання може бути охарактеризований як фіксована система взаємозалежних цілей і засобів їхньої реалізації.

Значення планування в слідчих апаратах і органах дізнання$ полягає в тім, що воно:

— додає їхньої діяльності цілеспрямований характер;

— сприяє своєчасному рішенню найбільш актуальних задач;

— допомагає визначити шляхи і засоби досягнення поставленої мети;

— створює умови для $найбільш ефективного використання сил і засобів;

— позитивно впливає на удосконалювання стилю роботи слідчих апаратів і органів дізнання;

— забезпечує чітку взаємодію з іншими службами і підрозділами органів внутрішніх справ;

— полегшує вивчення, узагальнення позитивного досвіду, а також органі$зацію обліку, контролю і перевірки виконання;

— сприяє раціональному використанню робочого часу;

— підвищує рівень управління;

— сприяє ефективної організації роботи слідчих і органів дізнання.

Об’єктом планування служить управлінська діяльність $слідчих апаратів і органів дізнання в цілому.

Предметами планування виступають основні предмети діяльності слідчих апаратів і органів дізнання, а саме:

— взаємодія слід$чих апаратів і органів дізнання між собою і з іншими службами ОВС;

— міжнародне співробітництво слідчих апаратів і органів дізнання з установами юстиції інших держав;

— використання спеціальних пізнань, техніко-криміналістичних засобів і методів;

— терміни і якість розслідування;

— законність;

— профілактика;

— відшкодування збитку;

— розслідування окремих категорій кримінальних справ;

— здійсн$ення функцій управління слідчими апаратами й органами дізнання (кадрове, мате$ріально-технічне забезпечення і т.д.).

Основними принципами планування в слідчих апаратах і органах дізнання є: законність, науковість, системність, безперервність.

4. Організація контролю в слідчих апаратах і органах дізнання

Контроль — завершальна функція процесу управління. Під контролем у слідчих апаратах і органах дізнання розуміється система спостереження і перевірки відповідності процесу їхнього функціонування прийнятим управлінським рішенням, законам, планам, нормам, стандартам, правилам, наказам, вка$зівкам і т.д.; виявлення результатів впливу на них допущених відхилень від вимог управлінських рішень, від прийнятих принципів організації і регулювання; визначення шляхів коригування організації діяльності слідчих апаратів і органів дізнання, способів впливу на них з метою подолання відхилень, усунення перешкод на шляху функці$онування цих апаратів і органів.

Виявлення відхилень — це специфічна риса контролю$, що відрізняє останній від інших функцій управління.

Специфічним принципом контролю в слідчих апаратах і органах дізнання є його процесуальна форма. Цей принцип полягає в тім, що правом контролю за процесуальною діяльністю слідчого володіють $строго визначені законом посадові особи зі строго визначеною компетенцією: начальник слідчого відділу, прокурор, суддя.

Об’єктами контролю в слідчих апаратах і органах дізнання можуть бути нижчестоящі їхні організаційні структури і посадові особи: слідчі підрозділи, органи дізнання; керівники слідчих підрозділів і органів дізнання; слідчі і дізнавачі.

Крім цього як об’єкти контролю розглядаються також кримінальні справи, у цілому процесуальна діяльність і сама організація слідчої роботи, роботи по п$ровадженню дізнання.

Під предметами контролю розуміються окремі сторони діяльності слідчих апаратів і органів дізнання: розкриття злочинів, обґрунтованість порушення, зупинення і закриття кримінальних$ справ, відмовлень у порушенні кримінальних справ; якість оглядів місць подій і інших невідкладних слідчих дій; якість і терміни слідства, законність, профілактика, відшкодування збитку, розслідування злочинів різних видів, організація слідчої роботи і т.д.

До суб’єктів контролю в слідчих апаратах і органах дізнання відносяться вищестоящ$і організаційні структури і посадові особи: слідчі апарати, підрозділи, органи дізнання; начальники слідчих апаратів, підрозділів, органів дізнання; слідчі, працівники дізнання.

5. Організація по наданню допомоги слідчим апаратам і органам дізнання

Надання допомоги — це конкретизація функції регулювання і коригування, здійснюваної у виді практичної і методичної допомоги.

$

Практична допомога укладається в наданні безпосе$реднього впливу на об’єкт, методична — припускає опосередкований вплив на нього. Надання допомоги має місце в організації роботи і по конкретних кримінальних справах.

Методична допомога в організації роботи слідчого підрозділу, органа дізнання може укладатися в дачі порад, рекомендацій зі здійснення інформаційної й аналітичної роботи, планування, контролю і здійсненню інших функцій управління.

Практична допомога в організації роботи слідчого апарата, підрозд$ілу й органа дізнання виступає у формі дачі вказівок по кримінальних справах; складання плану роботи; розробки функціональних обов’язків співр$обітників; складання аналізів і інших управлінських документів; проведення занять; виділення додаткової кількості співробітників, транспортних засобів, криміналістичної й оргтехніки; передачі кримінальних справ в інші підрозділи; призначення в.о. слі$дчих і ін.

Методична допомога по конкретних кримінальних справах виражається в надані порад, рекомендацій з методики і тактики проведення окремих слідчих дій, кваліфікації злочинів і ін.

Формами надання практичної допомоги по конкретних кримінальних справах є: безпосереднє розслідування кримінальних справ; участь у проведенні слідчих дій; складання планів розслідування, процесуальних документів і ін.

Варто помітити, що поняття практичної і методичної допомоги відносні. Так, надання практичної допомоги начальнику сл$ідчого підрозділу, органа дізнання у виді вказівок по кримінальних справах одночасно є метод$ичною допомогою слідчому, дізнавачу.

6. Організаційне забезпечення дотримання законності

при розкритті і розслідуванні злочинів

Передумови успішного розгляду кримінальних справ у суді створюються на досудовому слідства. Якщо висока якість досудового слідства забезпечує результативність судового розгляд$у, то помилки досудового слідства, порушення прав і законних інтересів, осіб що беруть участь у розслідуванні можуть викликати засудження невинних чи призначення неадекватного вчиненому покарання, позбавлення потерпіли$х можливості реалізувати свої права на відшкодування заподіяного матеріального чи морального збитку.

Організація і управління розслідуванням злочинів, як і сам процес безпосереднього розслідування, зараз здійснюються в надзвичайно складних умовах, обумовлених не тільки відомими проблемами кадрового, фінанс$ового і матеріально-технічного характеру. Відбувається кардинальна зміна ідеологічних і правових пріоритетів. Природно, це не може не відображатися на роботі керівників слідчого апарата, слідчих і дізнавачів, на процесі і результатах організації цієї роботи.

На перший план висуваються принципи презумпції невинуватості, забезпечення підозрюваному й обвинувачуваний права на захист, захист майнових і інших прав потерпілих. Відповідн$о змінюється ієрархія задач досудового слідства і дізнання, головною серед яких фігурує задача забезпечення прав і законних інтересів особистості.

В умовах переходу від колишньої державності до держави правової, як би не гостра була потреба в посиленні боротьби зі злочинністю, органи досудового слідства повинні діяти в чіткій відповідності з конституційними нормами і вимогами кримінально-процесуального за$конодавства, що значно підвищили б значення дотримання прав і законних інтересів громадян при провадженні кримінальних справ$.

У забезпеченні прав і законних інтересів особистості відбулися великі зміни: захисник допущений до участі в кримінальній справі з моменту пред’явлення обвинувачення і затримки особи в якості підозрюваного; введений судовий контроль за обґрунтованістю і законністю арешту на $досудовому розслідуванні; встановлене правило про неприпустимість доказів, отриманих з порушенням вимог кримінально-процесуального закону; введений у дію так називаний імунітет свідка, відповідно до якого ніхто не зобов’язаний свідчити проти себе самого, свого чоловіка і близьких родичів, коло яких визначається законом.

Названі й інші подібні законодавчі встановлення підлягають обов’язкової реалізації по кримінальних справах, але зробити це далеко не просто через відсутність чітк$их механізмів їхнього здійснення і психологічної непідготовленості багатьох слідчих, дізнавачів і керівників відповідних підрозділів. В організаційно-управлінському аспекті це створить задачу, яку необхідно вирішувати буквально на ходу.

Дотр$имання гарантованих Конституцією України й інших законів прав і свобод громадян у процесі досудового слідства — застава відсутності порушень законності і вчинення працівниками слідства і дізнання посадових злочинів.

Законність може бути визначена як метод державного керівництва суспільством шляхом видання законів і інших правових актів і їхнього неухильно$го виконання в діяльності державних органів, громадських організацій і громадян.

Здійснення принципу законності в діяльності слідчих апаратів і органів дізнання при розкритті і розслідуванні злочинів виражається в дотриманні саме тих галузей права, що регу$люють цю сферу державної діяльності, передбачають права й обов’язки учасників кримінального процесу.

Організаційне забезпечення дотримання законності при розкритті і розслідуванні злочинів —$ це насущна задача управління. Додаючи виняткове значення праву і законності, Конституція України проголосила законність однієї з основ державного і громадського життя, принципом політичної системи, обов’язковою умовою демократичного суспільства.

7. Організація профілактичної діяльності слідчих апаратів і органів дізнання

Під профілактичною діяльністю слідчих апар$атів і органів дізнання розуміється їхня діяльність по попередженню злочинів, тобто виявлення причин і умов сприятливих здійсненню злочинів, і вживання заходів щодо їх усунення.

У профілактичну діяльність слідчих апаратів і органів $дізнання входить також правове виховання громадян, запобігання і припинення злочинів.

Причини й умови, що сприяють здійсненню злочинів, містять у собі безпосередні й опосередковані обставини, що сприяють здійсненню злочинів. Причинами злочинів можуть бути, наприклад, психофізіологічні якості особистості (нечесність, безвільність і ін.) чи погане матеріальне становище, пияц$тво, безробіття і цілий ряд інших.

Причини й умови, що сприяють здійсненню злочинів—поняття відносні. Причини прямо зв’язані зі злочином, а умови побічно впливають на його здійснення. Іншими словами, умови, власне кажучи, теж при$чини, але другого порядку. Наприклад, причиною, що сприяє здійсненню крадіжки неповнолітнім, може бути погана виховна робота в родині, за місцем навчання чи роботи обвинувачуваного чи відсутність контролю за його поводженням з боку батьків, а умовою — погана охорона об’єкта.

Безпосередні причини злочинів поляга$ють в мотивах злочину, особистості злочинця. Тому усуненню безпосередніх причин і умов, що сприяють здійсненню злочинів, служить саме розслідування, вжиття примусових заходів у відношенні підозрюваного, обвинувачуваного, індивідуальна профілактика.

Розслідування злочинів саме по собі має профілактичне значе$ння. Майже всі слідчі дії і рішення слідчого й органа дізнання носять профілактичний характер: огляд місця події, обшук, накладення арешту на майно, допит, пред’явлення обвинувачення, звільнення з посади, обрання запобіжного заходу і т.д. Розслідування деяких склад$ів злочинів попереджає здійснення інших злочинів. Наприклад, розслідування злочинів, зв’язаних з незаконним оборотом зброї, попереджає здійснення злочинів проти особистості. Розслідування залучення неповнолітніх у злочинну діяльність запобігає злочину неповнолітніх.

Можна розділити профілактичну роботу в слідчих апаратах і органах дізнання на дві групи:

1) профілактичну роботу у відношенні під$озрюваного, обвинувачуваного по даній кримінальній справі (індивідуальна профілактика);

2) профілактичну роботу у відношенні інших осіб.

Названі два види поєднуються поняттям «спеціальна профілактика», оскільки вона здійснюється спеціальними метода$ми.

ВИСНОВОК

Багато недоліків в організації і функціонуванні системи розслідування злочинів криються в недооцінці ролі науки уп$равління цією системою. Значення науки для справи управління величезне. Наука вивчає закономірності, тобто найбільш стійкі, повторювані зв’язки, відношення цієї діяльності на даній основі розробляє найбільш раціональні, ефективні форми, методи, прийоми і засоби управлінської діяльності. Крім того, наука впроваджує р$езультати своїх досліджень у практику роботи слідчих апаратів і органів дізнання.

В даний час вимоги до системи розслідування злочинів зростають, можливості їхнього задоволення екстенсивним шляхом знижуються. У цьому зв’язку підвищується роль інтенсивного фактора. І тут важлива роль належить управлінн$ю. Це пояснює необхідність розвитку науки управління в сфері розслідування злочинів.

Використана література

1. Конституція України, Київ – 1996р.

2. Кримінально0процесуальний кодекс України, К., Атіка – 2002р.

3. В.М. Плішкин Теорія упра$вління органами внутрішніх справ, Київ – 1999р.

4. Н.И Кулагин Организация работы следственного подразделения, 1980г.

5. Г.А. Туманов Организация управления в сфере охраны общественного порядка, 1972г.

6. В.Д. Малков, В.З. Веселый Понятие социального управления. Управление органами внутренних дел,1987г.

Post Comment